Великі данські клініки естетичної медицини систематично порушують закон, коли рекламують ботокс, філери та операції зі збільшення грудей у соціальних мережах. Про це заявляють юридичні експерти після розслідування, проведеного програмою P1 Morgen та DR.
За оцінкою фахівців, реклама з використанням відео на платформах Facebook, Instagram і YouTube суперечить законодавству про маркетинг медичних послуг.
«Все дуже просто. Закон Данії про маркетинг послуг охорони здоров’я не дозволяє використання відео та рухомих зображень будь-де, окрім власного вебсайту компанії», – пояснив експерт із медичного права, доцент Ольборзького університету Кент Крістенсен (дан. Kent Kristensen).
Експерти разом із Forbrugerrådet Tænk проаналізували відеорекламу клінік Cosmo Laser, N’finity Beauty, Cerix, Novoderm та Klinik Nomo. Загалом, за їхніми підрахунками, компанії порушили закон щонайменше 80 разів.
Окрім незаконності, реклама часто має агресивний характер і апелює до невпевненості клієнтів.
«Вони кажуть: «Зараз можна заощадити 20% на ботоксі та філерах», «Зараз у нас безкоштовні огляди», а також вони проводять конкурси», – зазначає старший юрист Forbrugerrådet Tænk Даніель Матіас Баґер.
За його словами, такі кампанії можуть спонукати людей до медичних втручань, яких вони спочатку не планували.
Закон дозволяє рекламу медичних і косметичних процедур лише у вигляді статичних зображень, а не відео, за межами офіційних сайтів компаній. Метою такого обмеження є захист споживачів, зокрема молоді та вразливих груп, а також метою є запобігання надмірному лікуванню.
Після звернення DR чотири з п’яти клінік почали видаляти незаконні відео. Водночас N’finity Beauty, яка називає себе найбільшою мережею косметичних клінік у Данії, не відповіла на запити журналістів і не прибрала відеорекламу.
Експерти наголошують, що ситуація з маркетингом медичних послуг перетворилася на «дикий захід» і потребує жорсткішого контролю.
У Styrelsen for Patientsikkerhed визнають зростання реклами медичних послуг у соцмережах, але зазначають, що нині контроль здебільшого базується на скаргах і повідомленнях, а не на системному моніторингу.
