Весна для данців — це не тільки Великдень і безліч травневих свят. Батьки семикласників чекають цю пору з особливим нетерпінням, адже саме в цей період їхні діти проходять конфірмацію. Конфірмація з одного боку — церковний обряд із багатовіковою історією. З іншого — велике сімейне свято з подарунками, які іноді виглядають як маленький стартовий капітал у доросле життя.
Розбираємось, що це за день, як його святкують і чому навіть не дуже релігійні данці не поспішають від нього відмовлятися.
Що таке конфірмація
Конфірмація — це обряд підтвердження хрещення у лютеранській церкві. У Данії це частина культури, яка пов’язана з Folkekirken (державною церквою). Така традиція з’явилась кілька сотень років тому, після Реформації, коли країна прийняла лютеранство.
У XVIII столітті конфірмація була фактично обов’язковою: без неї було дуже складно стати повноцінним членом суспільства — наприклад, одружитися або отримати роботу. Проходили її підлітки приблизно у 13–14 років (зараз — 7 клас у школі). Тобто це був справжній “квиток у доросле життя”.
Але часи ідуть, і все змінюється. Зараз конфірмація перестала бути обов’язковою, а її релігійна основа помітно ослабла — данці загалом стали менш релігійними. Тому формально цей обряд залишається про віру, а неформально — це щось на кшталт: “вітаємо, ти вже майже дорослий”.
Коли святкують
Конфірмації в Данії традиційно відбуваються навесні — у квітні та травні. Найчастіше це неділі після Великодня, але є один нюанс: єдиної дати для всієї країни не існує. Кожна церква самостійно визначає свій день, тому сезон конфірмацій розтягується на кілька тижнів.
У цей час Данія буквально перетворюється на країну свят. Майже кожні вихідні — нова конфірмація, нові столи, нові квіти і нові підлітки в білому. У містах і навіть маленьких містечках це дуже відчувається: біля церков збираються святково одягнені родини, а ресторани й зали заброньовані наперед.
І є в цьому щось дуже атмосферне — ніби вся країна синхронно проживає один і той самий момент дорослішання.
Як усе відбувається
Поки батьки обирають місце та кухаря для проведення свята, дитина проходить свою підготовку — кілька місяців занять у священника, де говорять про віру, життя і трохи про мораль. Цей етап дуже важливий для того, щоб обряд відбувся у церкві.
У день конфірмації все починається зранку — з церкви. Урочиста служба, святкова атмосфера, хвилювання. Підлітки виглядають по-особливому чарівно: дівчата часто обирають білі сукні (існують навіть спеціальні для конфірмації), хлопці — класичні костюми. Один за одним вони підходять до священика, отримують благословення — і саме в цей момент ніби офіційно переходять у новий етап життя.
Але тут є один нюанс. Сучасна Данія — доволі світська країна, і багато підлітків не є релігійними. Проте навіть у такому випадку вони часто все одно проходять цю підготовку — швидше як частину традиції, ніж через глибокі релігійні переконання.
Якщо ж церковний обряд підлітку зовсім не відгукується, існує альтернатива — nonfirmation. Це фактично те саме святкування, але без релігійної основи. А оскільки обряд у церкві — лише перша частина дня, при nonfirmation її просто пропускають.
Друга або головна частина свята
Друга, і для багатьох — головна частина свята, починається вже в більш розслабленій атмосфері. Саме тут конфірмація розкривається на повну: зі сміхом, розмовами і довгими застіллями. Святкування може проходити вдома, у ресторані або в орендованому залі — усе залежить від формату, який обирає родина. Але що незмінно — це красиво оформлений стіл. Данці вміють створювати атмосферу хюгге: живі квіти, маленькі деталі, кольори, свічки — все продумано до дрібниць.
Гостей зазвичай не надто багато, але й не обмежуються лише найближчими. Це щось середнє між камерною сімейною вечерею і невеликим святом: приходять близькі родичі, хрещені, друзі сім’ї, іноді — друзі самого підлітка. Усі ті, хто справді важливий.
Обов’язкова частина — промови. Їх говорять батьки, рідні, іноді хрещені. Це дуже сентиментально й тепло: слова, жарти і спогади про дитинство головного героя дня стають центральною частиною вечора. Іноді навіть показують старі фото або відео — від кумедних моментів із кашею на обличчі до більш “серйозних” кадрів, де вже видно, як дитина виросла.
І саме в цій частині свята конфірмація стає не про обряд, а про людей, спогади і відчуття, що цей день справді особливий.
Подарунки — окрема історія
Подарунки — це одна з найважливіших частин свята (ну принаймні для того, хто проходить конфірмацію), і тут усе доволі серйозно. Абсолютний фаворит — гроші, їх дарують найчастіше. “Такса” зазвичай починається приблизно від 1000 крон і може бути значно більшою.
Також дарують прикраси, годинники, техніку або навіть велосипед. Тобто подарунки не символічні, а цілком практичні та відчутні.
Отже, виходить, що це той самий день, коли підліток раптово стає трохи багатшим. І якщо скласти все разом, сума може вийти дуже навіть значною — настільки, що іноді це виглядає як перший “фінансовий старт” у житті.
Тому не дивно, що діти чекають на конфірмацію з особливим ентузіазмом — десь між “важливий етап життя” і “цікаво, скільки ж вийде цього разу”.
Конфірмація у Данії — це дуже гарний приклад того, як традиції змінюються разом із суспільством, але не зникають. Вона вже не така релігійна, як колись, і для багатьох це давно більше про сім’ю, ніж про віру. Але від цього її значення не стає меншим.
У цей день батьки та рідні зупиняються серед звичайного життя, збираються разом і звертають увагу на те, що легко не помітити у щоденній рутині — дитина виросла. Ще не зовсім доросла, але вже точно не маленька.
І, можливо, саме в цьому головний сенс: не в обряді, не в сукнях і навіть не в подарунках (хоча вони теж приємні), а в цьому моменті переходу. У словах, які говорять за столом, у спогадах, які переглядають, і у відчутті, що починається новий етап.
Текст підготувала Anna Nezdolii / Анна Нездолій
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“В гості до мудрих: зустрічі та історії данських Silvers” – матеріал Анни Куделі
“Багато символів і знаків: у Копенгагені відкрилася виставка Марини Абрамович “Seven Deaths”” – матеріал Алли Шоріної
“Лист бажань у Данії: простий ритуал глибокої турботи” – матеріал Анни Нездолій
“Цікаві факти про Борнхольм — маленький, сонячний та самобутній данський острів” — матеріал Анни Нездолій
“Що таке Uge Seks та деякі факти про секс-освіту в Данії” – матеріал Анни Іваненко
“Здоров’я жінок у Данії: підхід до фізичного та ментального здоров’я” – матеріал Дарини Левченко
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
