Редакція Slovo продовжує відстежувати трек із законодавчої ініціативою L-14, який містить пропозиції щодо обмеження надання прихистку в Данії українським чоловікам, що надали заявки після 25 червня 2026. З огляду на чисельні некоректні інтерпретації факту ініціативи запрошуємо читачів ділитися перекладом офіційного витягу з законодавчої ініціативи, який можна знайти тут, там же міститься посилання на повний текст пропозиції, яку має розглянути данський парламент.
Наразі, до 23 липня триває обговорення цієї ініціативи. Згідно регламенту, до обговорення запрошені взяти участь більше 180 організацій. Команда Slovo поспілкувалися з організаціями, які запрошені до обговорення цієї законодавчої ініціативи, а також з тими, хто глибоко взаємодіє з української спільнотою Данії, якої ця ініціатива безпосередньо стосується. Тож пропонуємо ознайомитися з оглядом позицій.
За словами Єви Сінгер (Eva Singer), директорки з питань притулку та прав біженців Данської ради у справах біженців (Danish Refugee Council, DRC), експерти DRC не були залучені до обговорення законопроєкту L-14 до моменту його подання, однак це є стандартною практикою. Організація має власну позицію щодо законопроєкту та планує представити її в межах консультаційного процесу, який триватиме до 23 липня.
«Очевидно, що запропоновані зміни матимуть негативний вплив на сім’ї, які проживають у Данії, якщо батько, брат або інший родич чоловічої статі не зможе возз’єднатися зі своєю сім’єю за спеціальним законом. Важливо, щоб ці люди знали про можливість у будь-який час подати заяву про надання притулку відповідно до загальних положень Закону Данії про іноземців», — зазначили в DRC.
За словами Ніни Теодори Вестер-Андерсен ( Nina Theodora Vester‑Andersen ), старшої радниці Данського інституту прав людини, оцінку Інститутом відповідності цієї пропозиції Європейській конвенції з прав людини можна підсумувати так:
«Запропоноване обмеження становить різне ставлення за ознаками статі та віку відповідно до статті 14 Європейської конвенції з прав людини (заборона дискримінації) у поєднанні зі статтею 8 (право на приватне та сімейне життя). Таке різне ставлення має переслідувати легітимну мету та бути пропорційним.
Власний інтерес Данії у сфері безпеки, пов’язаний із підтримкою України у війні проти Росії, може розглядатися як легітимна мета. Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що міркування, пов’язані з національною безпекою та збройними силами, можуть виправдовувати обмеження індивідуальних прав, включно з різним ставленням до окремих категорій осіб.
Держави зазвичай мають широкий простір для власного розсуду в цій сфері, особливо коли обмеження пов’язані з реальною загрозою для ефективного функціонування збройних сил. Водночас не існує судової практики, яка б безпосередньо розглядала питання, чи може одна держава посилатися на обов’язок проходження військової служби в іншій державі для виправдання різного ставлення щодо доступу до проживання.
Крім того, різне ставлення за ознакою статі потребує особливо вагомого обґрунтування. Наявна судова практика не дає однозначної відповіді на це питання. Саме тому ми рекомендували Міністерству детальніше обґрунтувати відповідність цієї пропозиції статтям 14 і 8 Конвенції.
Це має включати розгляд можливості запровадження додаткових винятків у законі, які дозволяли б індивідуальну оцінку в ситуаціях, коли відмова в наданні дозволу на проживання може мати непропорційно тяжкі наслідки, наприклад для осіб, які самостійно доглядають за неповнолітніми дітьми, або для людей, які очевидно не придатні до військової служби».
Для контексту вона додала, що Європейська комісія нещодавно висунула схожу пропозицію, яка є одним із джерел натхнення для данської ініціативи, а Норвегія вже запровадила подібні правила.
Як зазначила у коментарі для Slovo.dk Міхала Кланте Бендіксен (Michala Clante Bendixen), засновниця та керівниця організації Refugees Welcome Denmark, їхня організація уважно стежить за цією темою та, зокрема, аналізує справи щодо надання або відмови в наданні притулку в Данії українським чоловікам, які підлягають військовому обов’язку. Refugees Welcome Denmark добре обізнана із законопроєктом L-14 і планує подати свій консультаційний висновок.
«Наша позиція завжди ґрунтується на правах людини та Конвенції ООН про статус біженців. На мою думку, ця ситуація є дуже складною і створює дилему. З одного боку, громадяни мають обов’язок захищати свою країну, коли вона зазнає нападу, а покарання за ухилення від служби допускається міжнародним правом і стандартами у сфері прав людини.
З іншого боку, умови в українських в’язницях видаються вкрай незадовільними і, ймовірно, такими, що порушують права людини. Мені здається, що всі українці опинилися перед схожою дилемою: залишитися і воювати чи залишити країну, щоб урятувати своє життя.
Принаймні я дуже рада, що обмеження, передбачені спеціальним законом, стосуватимуться лише тих, хто звертатиметься в майбутньому, а не людей, які вже проживають у Данії. Було б жахливо побачити, як молодих чоловіків, які приїхали до Данії разом зі своїми матерями та братами чи сестрами у 19-річному віці, змушували б повертатися до України, щоб стати солдатами.
Я також вважаю, що спеціальний закон у Данії та Директива про тимчасовий захист в інших країнах ЄС, ймовірно, не мали б нинішнього вигляду, якби Україна дозволила чоловікам вільно виїжджати з країни. Більше того, можна сказати, що рішення країн ЄС насамперед були розраховані на жінок, дітей та людей похилого віку і замислювалися як термінова реакція на кризу, а не як довгостроковий механізм», — наголосила Міхала Кланте Бендіксен.
Анна Волощенко, голова української організації в Данії – Women For Ukraine, відзначає, що її коментар відображає особисту оцінку ситуації, сформовану на основі публічно доступної інформації та багаторічного досвіду роботи з українською громадою в Данії.
За її словами, WomenForUkraine не отримувала офіційної інформації про передумови розробки законопроєкту L-14 та не була залучена до його попереднього обговорення. Водночас вона звертає увагу на те, що ця ініціатива виглядає частиною ширшої тенденції до перегляду умов застосування спеціального закону для українців (Ukrainesærloven). Зокрема, раніше данська влада вже розглядала пропозиції щодо обмеження доступу до тимчасового захисту для людей, які прибувають з окремих регіонів України.
Говорячи про можливі наслідки законопроєкту, вона вважає, що в разі його ухвалення зміни можуть вплинути на демографічний профіль української громади в Данії. На думку Анни Волощенко, обмеження, пов’язані з мобілізаційним статусом заявників, а також запропоновані зміни щодо доступу до Ukrainesærloven для осіб із визначених регіонів України можуть позначитися на гендерному та регіональному складі майбутніх прибулих українців.
«Це потенційно може вплинути на загальний соціальний і регіональний профіль української спільноти в Данії, а також на потреби громади, характер роботи громадських організацій та виклики, з якими вони працюватимуть у майбутньому», — зазначає вона.
«Наразі складно робити будь-які прогнози, адже законопроєкт перебуває на етапі парламентського розгляду, і його положення ще можуть бути змінені під час подальшого розгляду», — підсумовує Анна.
Нагадаємо, що після обговорень законопроект буде доопрацьовано із урахуванням всіх зауважень і передбачено, що фінальна версія набуде сили з 17 вересня 2026.
Огляд підготувала Алла Шоріна / Alla Shorina
За будь-якого використання текстів Slovo.DK згадка про видання та лінк на текст є обов’язковими.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
Виклики інтеграції українців в Данії: 9 тез без висновків” – матеріал Алли Шоріної
“Що таке A‑kasse і чому її бажано мати в Данії” – матеріал Анни Іваненко
“Cкладна тема – робота в Данії: читачі Slovo розповіли про свій досвід” – матеріал Юлії Давиденко
“Як українська Motanka пригощає смачним в центрі Копенгагена” – матеріал Сніжани Бикановой
“Чи варто змінювати ім’я, щоб знайти роботу в Данії – рекомендації від експертки Кей Мелліш” – матеріал Kay Xander Mellish
День народження по-данськи: від тортів до обсипання перцем – текст Марини Хоменко
“Що таке Uge Seks та деякі факти про секс-освіту в Данії” – матеріал Анни Іваненко
,,Сучасна бібліотека в Данії: чому варто зайти?,, – стаття Анни Волощенко
“Як Данія стала демократією: історія Дня Конституції” – стаття Анни Нездолій
Нові анонси подій в Копенгагені, Орхусі та Фюн на наступний місяць редакція розміщює в останні дні місяця напередодні в розділі – АНОНСИ
Новини за попередній тиждень можна прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
