Мортен Бедсков: Інтеграція в Данії та збереження зв’язку з Україною не є протилежними речами

img 1240
Фото: офіс Мортена Бедскова


Міністр імміграції та інтеграції Данії Мортен Бедсков /  Morten Bødskov в інтерв’ю Slovo.dk розповів про те, як бачить інтеграцію українців у данське суспільство, з якими викликами стикаються муніципалітети та чому українцям варто одночасно будувати життя в Данії й зберігати тісний зв’язок з Україною. Він також поділився враженнями від своїх поїздок до України та розповів, яким уявляє свій перший ранок в разі завершення війни.

Багато українців у Данії знають вас насамперед завдяки вашій попередній посаді Міністра промисловості, бізнесу та фінансів. Сьогодні ви очолюєте Міністерство імміграції та інтеграції у час, коли міграція стала не лише питанням внутрішньої політики, а й одним із питань міжнародної безпеки та геополітики.

Як ви підійшли до рішення обійняти цю посаду? Чи мали ви якісь сумніви і що зрештою переконало вас, що це був правильний вибір?

Звичайно, прийняття на себе нової відповідальності на посаді міністра є тим рішенням, яке ретельно обмірковуєш. Я вже добре знав політичну роботу і був глибоко залучений до економічної та бізнес-політики Данії, а до цього – до оборонної політики Данії.

Однак імміграція та інтеграція – це інша сфера. Сьогодні ця сфера стосується набагато більшого, ніж просто міграції. Вона також стосується європейської безпеки та захисту європейських кордонів. Вона стосується згуртованості данського суспільства, але також і згуртованості Європи та того, як ми реагуємо на світ, що став більш непевним.

Це стало для мене абсолютно очевидним, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. З лютого 2022 року Данія прийняла дуже велику кількість українців, які раптово були змушені залишити свої домівки.

Моя нова роль – це можливість взяти на себе відповідальність за сферу, яка стає дедалі важливішою для Данії та Європи, а також для мене особисто.

Ви кілька разів відвідували Україну від початку повномасштабної війни.

Які моменти, люди чи історії справили на вас найсильніше враження? Що ви побачили в Україні такого, чим згодом хотіли поділитися зі своїми друзями, родиною чи колегами після повернення до Данії?

Найсильніше зі мною залишилися зустрічі з людьми, для яких війна стала частиною повсякденного життя, але які водночас наполягають на тому, щоб це повсякденне життя тривало. Я зустрічав українців, які ходять на роботу, відправляють дітей до школи, допомагають сусідам і намагаються жити нормальним життям, знаючи при цьому, що будь-якої миті може пролунати сигнал повітряної тривоги.

Я також зустрічав родини, які втратили свої домівки або когось із близьких. Після таких зустрічей важко повернутися додому з України і просто продовжувати жити так, ніби ти не бачив того, що бачив. Ще одна річ, якою я захоплююся, – це надзвичайна рішучість українців зберегти свою країну та свою ідентичність. Це не лише війна за територію. Це також боротьба за право українців самим вирішувати своє майбутнє.

Якби вам потрібно було описати Україну сьогодні лише трьома прикметниками, які слова ви б обрали і чому?

Мужня, тому що українці щодня протистоять жорстокій війні. Стійка, тому що, попри величезні втрати та руйнування, вони продовжують підтримувати функціонування свого суспільства. І європейська, тому що Україна дуже чітко показала, що належить до європейської родини – не лише географічно, а й завдяки цінностям, за які українці борються і гинуть, захищаючи не лише Україну, а й безпеку Європи.

З 2022 року Данія надала захист більш ніж 50 000 українців. Це створило значне навантаження на державні установи, муніципалітети та систему інтеграції.

Як би ви оцінили інтеграцію українців у Данії сьогодні? Які три найсуттєвіші виклики все ще залишаються? І які рішення у сфері інтеграції особисто для вас як міністра було найважче ухвалювати?

Загалом, я вважаю, що нам є чим пишатися. Данія прийняла понад 50 000 українців протягом відносно короткого періоду часу. Муніципалітети, бізнес, волонтерські організації та звичайні данці взяли на себе величезне завдання.

Сьогодні багато українців вийшли на ринок праці, діти почали навчатися в данських школах, а родини облаштували тут своє нове повсякденне життя.

Але є й виклики. Наприклад, ми бачимо тенденцію, коли деякі українці продовжують жити в місцях тимчасового розміщення навіть після того, як знайшли роботу. Це створює тиск на багато муніципалітетів, яким необхідно забезпечувати достатню кількість місць для тимчасового проживання новоприбулих українців.

Крім того, муніципалітети повідомляють, що українці стикаються з низкою соціальних викликів, з проблемами психічного здоров’я, а в деяких випадках – із серйозними проблемами, пов’язаними із залежностями.

Як міністр, я маю бачити окрему людину і водночас керувати системою, яка повинна бути справедливою та сталою для всіх. Це не завжди легко. Але це моя відповідальність – ухвалювати такі рішення і відповідати за них.

У Slovo.dk ми щодня працюємо з питаннями від української громади. Ми бачимо, що багато українців докладають справжніх зусиль для інтеграції в данське суспільство, водночас потребуючи додаткових пояснень щодо того, як працюють державні установи, як ухвалюються рішення та яким джерелам інформації можна довіряти.

Окрім традиційних медіа, які три вебсайти, платформи чи джерела інформації ви б порадили кожному українцю, який нещодавно прибув до Данії?

Насамперед я рекомендував би офіційні данські джерела. Важливо знати, де можна знайти інформацію, якій можна довіряти.

Перше – Life in Denmark, де можна знайти практичну інформацію про багато аспектів життя в Данії.

Друге – New to Denmark, яке є центральним джерелом інформації щодо проживання, правил і прав у сфері імміграції. На цій сторінці можна знайти інформацію з відповідними запитаннями та відповідями спеціально для українців. Сторінка також доступна українською мовою.

І третє – borger.dk, важливий портал для доступу до державних органів та послуг у Данії.

Я б також сказав: звертайтеся до свого муніципалітету. Ставте запитання. Якщо щось незрозуміло, просіть пояснити. Ставити запитання – не ознака слабкості. Це спосіб брати відповідальність за власне життя в Данії.

Наприкінці серпня та на початку вересня було оголошено низку нових рішень, пов’язаних із міграційною та інтеграційною політикою Данії.

Які три ключові меседжі ви найбільше хотіли б донести до українців, які сьогодні живуть у Данії?

Насамперед: Данія продовжує стояти поруч з Україною – політично, економічно і на людському рівні. Боротьба України за свободу та право самостійно визначати своє майбутнє також важлива для безпеки Європи.

Друге: використовуйте свій час у Данії, щоб стати частиною данського суспільства. Вивчайте данську мову. Здобувайте освіту, якщо це актуально для вас. Виходьте на ринок праці, якщо можете. Будуйте дружні зв’язки та професійні мережі. Що міцнішим буде ваш зв’язок із Данією, то кращі позиції ви матимете також у разі, якщо одного дня повернетеся додому.

І третє: зберігайте зв’язок з Україною. Я сподіваюся, що якомога більше українців одного дня зможуть повернутися додому і взяти участь у відбудові своєї країни. Саме тому я не вважаю інтеграцію в Данії та збереження зв’язку з Україною протилежними речами.

Ви можете вивчати данську мову і ставати частиною данського суспільства, водночас зберігаючи свою українську мову, культуру та відданість Україні.

І наостанок більш особисте запитання. Якби сталося диво і війна в Україні раптово завершилася сьогодні справедливим і тривалим миром, яким був би ваш наступний ранок?

img 1244
Фото: офіс Мортена Бедскова

Я досі пам’ятаю той ранній ранок, коли я прокинувся, будучи міністром оборони, і отримав новину про те, що Росія вторглася в Україну. Тому мені, мабуть, було б навіть важко до кінця усвідомити, що війна завершилася. Потім я, напевно, зробив би щось зовсім звичайне – сів би з чашкою кави і почав стежити за новинами. Але вперше за дуже довгий час я дивився б новини з України, не шукаючи повідомлень про нові атаки, нові жертви чи нові руйнування.

Я думав би про людей, яких зустрів в Україні. Про тих, хто воював. Про тих, хто когось втратив. І про мільйони українців, які були змушені залишити свої домівки.

А потім я думав би про завдання, яке постане наступним. Тому що мир не означає, що всі проблеми вирішено. Україну потрібно буде відбудовувати. Міста потрібно буде відбудовувати. Цілому суспільству доведеться знайти шлях назад до життя без війни, а родини мають возз’єднатися.

І протягом усього цього Данія й надалі стоятиме пліч-о-пліч з Україною.

Текст підготувала Алла Шоріна /  Alla Shorina

Інші статті, які вас можуть зацікавити:

“Я буду лупати скелю”: як Анна з Донецька, опинившись в Данії, здійснила свою мрію працювати в сфері акушерства – матеріал Катерини Пеклін 

Як українська Motanka пригощає смачним в центрі Копенгагена – стаття від Сніжана Биканова

Що таке A‑kasse і чому її бажано мати в Данії – стаття від Анни Іваненко  

Виклики інтеграції українців в Данії: 9 тез без висновків”  – матеріал Алли Шоріної 

Де українському підлітку в Данії шукати психологічну підтримку та інтеграційну допомогу – текст від Анни Волощенко

Cкладна тема – робота в Данії: читачі Slovo розповіли про свій досвід– текст від Юлії Давіденко

Табір для біженців Хольстебро – текст від Марини Хоменко

В гості до мудрих: зустрічі та історії данських Silvers – текст від Анни Куделі 

Конфірмація у Данії: свято, де підлітки стають “дорослими”… і трохи багатшими – текст від Анни Нездолій

Нові анонси подій в Копенгагені, Орхусі та Фюн на наступний місяць редакція розміщує в останні дні місяця напередодні в розділі – АНОНСИ – редактор Анна Куделя 

Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.