Сьогодні на багатьох відомих конференціях і подіях гостей пригощають вишуканими десертами від української підрпиємиці Ірини Булай. Організатори подій активно співпрацюють з Іриною, а її справа із захоплення переросла в зростаючий бізнес. Але так було не завжди.
Дивлячись назад на початок свого підприємницького шляху, Ірина Булай зізнається, що головна порада, яку б вона дала собі зразку 2021 року, це: “Не бійся і роби свою справу. Не відмовляйся від нових, навіть незвичних пропозицій. Нові ризики — це новий досвід, який рухає тебе вперед.” Ірина зізнається, що ця порада є актуальною для неї навіть сьогодні, адже кожного разу, коли треба пробувати щось нове, з’являється страх невдачі. Про це та багато іншого Ірина ділиться з читачами Slovo.DK
Pop-up store
Редакція Slovo.dk відвідала українку Ірину Булай, засновницю компанії Flutterby Macarons, в неї вдома в Копенгагені, де частину приміщення переобладнано під майстер-класи та приготування продукції.
Напередодні Ірина мала новий для себе досвід: вона відкрила pop-up store в Amager Center. Pop-up store — це тимчасове місце презентації свого продукту. В цьому випадку мова йшла про стіл в холі торгового центру, на якому Ірина презентувала макарoнси та продавала святкові набори солодощів.
“Торік я зконтактувала з Fisketorvet, але вони запропонували заплатити за приміщення 3х3 метри близько 20 тисяч крон із умовою оренди на місяць. Плюс власні меблі, інгредієнти й плюс повна відсутність гарантій продажів. Це був занадто великий ризик для мене,” — зізнається підприємниця.
Не залишаючи ідею спробувати продавати продукцію в магазині, підприємиця згодом звернулася до Amager Center. Вона знайшла контакти на сайті торгового центру й написала напряму, пояснивши, що має бізнес із випічки й хоче поставити pop-up на 1-2 тижні до Різдва. Відповідь прийшла дуже швидко: їй запропонували приїхати в п’ятницю, подивитися місце, а вже з понеділка продавати продукцію.
“Часу було дуже мало, я не встигла підготувати нові постери чи листівки. Але відмовлятись від такої можливості не хотіла — це був тиждень до Різдва, коли, як не зараз?”
Цей тиждень обійшовся Ірині в 5 000 крон + VAT за місце й напружену роботу. Вдень з 9 до 18 Ірина стояла в торговому центрі, до 2 ночі пекла вдома, а о 5 ранку вставала, щоб задекорувати й запакувати макаронси.
Додатково потрібно було купити інгредієнти, заплатити за машину для перевезення макаронсів, а також викликати сантехніка, бо посеред тижня на кухні забився умивальник, що ускладнило приготування нових партій.
«За цей тиждень я продала на 24 000 крон, але витратила близько 18 000. Це був цінний досвід. Я зрозуміла, що в локальних торгових центрах більшість клієнтів із найближчих районів, а люди з інших частин міста становлять малу частку. Також я побачила, що макаронси незнайомі для старших данців, які не наважуються їх купувати, на відміну від молоді та іноземців, які активно купували продукцію».
Wolt
Ірина розповідає, що pop-up дозволив їй зустріти постійних клієнтів, яких раніше знала лише за іменами, адже частина продаж Flutterby Macarons відбуваються через Wolt.
Wolt — це платформа доставки їжі, з якою Ірина співпрацює вже два роки. Доєднатися їй порадив засновник Entremasas, який пече аргентинську випічку.
“Мені було цікаво поспілкуватись з іншими підприємцями в своїй ніші. Я зв’язалась з власником Entremasas, і він розповів, що продає через Wolt. Щоб відповідати на замовлення в будь-який час, мені довелось перенести виготовлення додому” — розповідає Ірина Булай.
Вона подала заявку в Fødevarestyrelsen і після перевірки отримала дозвіл. Через платформу Ірина продає продукцію на близько 40 000 крон на рік. “Могло б бути більше, але я іноді закриваю продажі, щоб мати час на інші справи”, — пояснює вона.
Реєстрація CVR та перші продажі
Для роботи з pop-up і Wolt необхідно мати зареєстрований бізнес.
“Якщо ви продаєте щось до 10 разів на рік і прибуток не перевищує 50 000 крон, наприклад, на шкільних ярмарках, можна не реєструвати бізнес. Але реєстрація дає більше можливостей для розвитку”, — пояснює Ірина.
Але треба зазначити, що не реєструвати власну діяльність можна лише якщо вона випадкова та не є систематична. Якщо продажі є регулярними чи комерційними, то треба зареєструвати бізнес, навіть якщо прибуток невеликий.
Ірина почала експериментувати з макаронсами у 2020 році. Перші продажі через групу у Facebook – Expats in Copenhagen відбулися за пів року після старту. Вона робила оголошення раз на тиждень і продавала по 2-5 коробок онлайн. І за кілька місяців — наприкінці 2021 року — стало зрозумілим, що треба реєструвати CVR.
“Мені було страшно. Я не сприймала себе як підприємицю, навіть плакала кілька днів, бо була невпевнена, що впораюсь. Але підтримка людей навколо додала мені сил”, — згадує Ірина.
При реєстрації бізнесу виготовлення їжі потрібно подати заявку до Fødevarestyrelsen. Контролер порадив Ірині орендувати кухню замість оформлення дозволу на роботу вдома.
“Я писала дуже багато: у шкільні їдальні, церкви, кав’ярні, Kitchen Collective. Дехто відмовляв, більшість ігнорували. Єдині, хто відповів, були Copenhagen Cooking Class. Вони запропонували не орендувати кухню, а проводити майстер-класи. Я ніколи раніше цього не робила, але ризикнула, бо новий ризик — це новий досвід.”
Ірина працювала викладачем кілька місяців і лише після цього отримала доступ до кухні. Як з’ясувалось пізніше, цього можна було уникнути і одразу оформляти дозвіл на власну кухню, але якби так сталось, то не було б можливості навчитись проводити майстер класи. Зараз вона проводить майстер-класи щосуботи вдома, і це стало регулярним джерелом доходу.
Соцмережі та вебсайт
Зараз Ірина просуває бізнес через Instagram, вебсайт і Wolt. Ще до реєстрації бізнесу вона самостійно створила сайт: дивилася відео на YouTube і крок за кроком вчилася. Вона також навчилася робити фотографії та відео для соцмереж.
«Єдине, чого я не робила сама, — це текст для сайту. Чоловік допоміг, бо це його професійна сфера. Але все інше — результат моїх зусиль».
Два місяці тому Ірина вирішила делегувати ведення соцмереж. «Я не можу передати випікання макаронсів, але ведення Instagram можу. Тож я найняла SMM-спеціалістку», — каже вона.
Відповідаючи на питання, що допомагає Ірині рухатись вперед як підприємиці, вона зізнається, що це — наявність дедлайнів.
“Дедлайни мотивують рухатися вперед. Підготовка до Різдва, участь у ярмарках, кампанії до свят — це виклики, які відкривають нові можливості. З нетерпінням чекаю на свій наступний челендж.”
Історію підприємиці Любові Левади читайте тут
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
