Першого лютого в Данії розпочинається вступна кампанія до вищих закладів освіти на 2025/26 навчальний рік. Дуже скоро багатьом українським підліткам доведеться вирішувати, куди подавати документи.
На які питання потрібно дати собі чесні відповіді, щоб вибір виявився вдалим і не привів до розчарувань? Читайте поради від експертки з питань освіти Ольги Ковальової.
Де я бачу власне майбутнє?
Важливо визначитися, де ви збираєтеся використовувати отриману професію, оскільки потреби ринків праці Данії та повоєнної України суттєво відрізнятимуться.
Для повернення в Україну я раджу обирати прикладні та технічні спеціальності, адже після війни розпочнеться тривалий процес відбудови. З вибором економічного та соціально-гуманітарного напрямів, навпаки, варто бути вкрай обережними. Одним із негативних наслідків війни закономірно стане економічний спад, тому кількість робочих місць і доходи в цих галузях скоротяться.
Тим, хто пов’язує своє майбутнє з Данією або іншою країною, я раджу розглядати питання вибору майбутньої професії в контексті візових правил, особливо якщо абітурієнт перебуває тут на прихистку. По-перше, потрібно ретельно ознайомитися з типами віз на офіційному сайті міграційної служби та продумати власні дії на випадок раптового скасування СЛ1 під час навчання. По-друге, слід звернути увагу на професії, які гарантовано відкриють шлях до отримання робочої візи в майбутньому.
Чи не спираюся я на власні ілюзії щодо перспективності професії?
На це питання дуже важко відповісти самостійно. Тому розберемо кілька прикладів типових хибних уявлень, з якими я періодично зустрічаюся як консультант з навчання.
– “Хочу повернутися до України та обираю соціально-гуманітарний або економічний напрям. Іноземний диплом збільшить мої шанси на працевлаштування.”
Як вже зазначалося раніше, відповідні галузі неодмінно зазнають стагнації у післявоєнний період. Ще п’ять років тому європейська освіта справляла враження на будь-якого роботодавця, але зараз, коли багато молодих українців опинилися в статусі шукачів прихистку, іноземними дипломами нікого не здивуєш. Більш вагомим критерієм відбору кадрів стане практичний досвід, якого новоспеченим випускникам бракуватиме.
– “Хочу залишитися в Данії та обираю англомовну освіту. Адже в мене є знайомі, які приїхали до Данії ще до війни для роботи у великій компанії та прекрасно обходяться без данської.”
Хоч у Данії дійсно існують англомовні посади, незнання данської значно зменшує шанси знайти роботу після випуску. Жоден українець, якого запросила велика компанія, не їхав сюди без досвіду роботи, отриманого поза межами Данії. Це принципова відмінність від статусу новоспеченого випускника.
– “Цікавлюся програмуванням, тому йду на ІТ. Багато наших айтішників добре заробляють у Данії.”
На робочі візи до Данії запрошують фахівців із досвідом. Джуніорів, які поки що вміють виконувати лише прості завдання, дешевше найняти на віддалену роботу з Індії або України. Сподіватися, що можна легко влаштуватися за фахом після першого семестру, як це є нормою в Україні, теж не варто.
Чи є в мене запасний план?
Після того як ви розібралися з тонкощами міграційних правил та перевірили омріяний фах на прагматичність, варто подумати про те, що робити, якщо все піде не так, як заплановано.
Неприємною несподіванкою може стати шалений конкурс на обраний факультет або провал на мовному іспиті, який потрібний для вступу. Та й саме продовження прихистку лише на рік не дає можливості будувати однозначні плани на довгострокову перспективу. Саме тому я раджу підібрати надійний план “Б”, до якого можна буде перейти в будь-який момент.
Придивіться до середніх спеціальних освіт, зазначених у позитивному списку. Якщо встигнути вступити на них, перебуваючи на СЛ1, навчання залишиться безкоштовним навіть при переході на студентську візу.
Та найголовніше: попри всі чинники, які можуть вплинути на ваш вибір, основним орієнтиром у виборі майбутнього фаху мають бути ваші інтереси та здібності.
Olga Kovalova / Ольга Ковальова
