Напередодні початку вступної кампанії на 2025/2026 навчальний рік до данських вишів варто поговорити про деякі особливості місцевої вищої освіти. Ольга Ковальова зібрала сім запитань, відповіді на які допоможуть вам зорієнтуватися, що на вас чекає після вступу до данського університету або професійної академії.
1. Якою мовою краще навчатися: англійською чи данською?
Ще кілька років тому в Данії існував широкий вибір англомовних вищих освіт на будь-який смак. Але ця тенденція останнім часом змінилася – щороку десятки навчальних програм переводять на данську мову викладання. Тож у деяких випадках питання вибору відпадає саме собою, хоча перелік англомовних освіт все ще доволі великий. Багатьох іноземців приваблює те, що для навчання англійською не потрібний високий рівень данської. Але такий підхід – це бомба уповільненої дії. Адже у процесі навчання данською наша мова стрімко зростає. Навіть, якщо ми слабенько здали studieprøve або dansk A, то у процесі навчання й розмовна, й фахова данська піде вгору дуже швидко. Але якщо навчатися англійською, цього не відбудеться. А коли ми почнемо шукати роботу за отриманою спеціальністю, коло можливостей значно звужується. Тому наша порада: якщо ви плануєте працювати за кордоном, або ж обраний фах передбачає працевлаштування у міжнародних компаніях, де корпоративна мова – англійська, то можна можна обрати навчання на факультеті з англійською мовою викладання. Але якщо ви плануєте залишатися працювати у Данії, та особливо якщо фах передбачає багато спілкування з клієнтами, читання данських законів та правил або складання письмової документації, то найдійніше буде обрати данський факультет.
Слід зауважити, що й при обранні навчання данською може виникнути ситуація, коли більшість навчальної літератури – англомовні книжки та сайти.
І ну наостанок ми застерігаємо від вибору освіти виключно за мовним критерієм – не витрачайте цінні роки свого життя на здобуття освіти, яка вам не до душі, але туди легко було поступити, не вовтузячись з іспитами з данської.
2. Як організовані семестри?
Переважна більшість освіт стартує у серпні, але деякі факультети також мають зимовий набір, який розпочинає навчання у лютому. Таким чином просування студента у процесі здобуття освіти вимірюється не курсами, а семестрами. Протягом одного семестру потрібно набрати 30 ECTS поінтів або кредитів. Один кредіт розрахований на 27,5 навчальних годин. Сюди входять й аудиторні години, й самопідготовка до занять, й робота над проектами, й підготовка до іспиту. Студент отримує кредити за предмет, якщо успішно складає іспит або залік.
3. На яке навантаження розраховувати?
Якщо мова йде про звичайне денне навчання, а не про данські аналоги нашої заочної освіти, то успішне виконання навчальної програми передбачає приблизно 825 годин роботи протягом семестру – 27,5 годин за один кредит, помножені на 30 кредитів за семестр. І це не проста формальність. Справа в тому, що більшість данських вишів працюють за методикою flipped learning або данською forelæsning, яка передбачає, що студент готується вдома самостійно. Тут нечасто зустрічається звичне для нас викладання, де один профессор півтори години виступає перед цілим потоком студентів. Найчастіше студенти отримують список літератури до кожного заняття, який мають опрацювати напередодні, а на самому занятті буде дискусія з викладачем. Саме тому важливо мати добрі мовні навички, щоб встигати читати такий обсяг матеріалу.
Окрім поточної підготовки до занять більшість предметів передбачає виконання одного чи кількох завдань протягом семестру, які у підсумку дають допуск до іспиту чи заліку. Деякі з цих завдань доведеться виконувати у групі. У данських вишах увагу приділяють не лише індивідуальним здібностям та знанням студентів, але й їх вмінню співпрацювати з іншими. Адже така навичка є невід’ємною рисою ефективного працівника. Тож доведеться ретельно планувати не лише свій власний час, але й домовлятися про зустрічі з одногрупниками для виконання спільних проектів.
4. Чи є суттєві відмінності в навчальному плані порівняно з вищою освітою в Україні?
Однією з головних відмінностей вищої освіти в Данії є її прикладна спрямованість. Ми звикли до коротких періодів практики, де нам зазвичай дають якість нудні доручення або взагалі кажуть не плутатися під ногами. В Данії практика на вищій освіті може тривати цілий семестр та передбачає написання проекту, присвяченого тому, що ви робили на практиці. Крім того часто й дипломна робота пишеться на якомусь підприємстві по тому завданню, що його виконує студент.
Ще однією особливістю є наявність на деяких освітах предметів за вибором, що дозволяє отримати якусь певну спеціалізацію.
5. Як відбуваються іспити?
Як вже зазначено вище, щоб отримати доступ до іспиту, у більшості випадків потрібно виконати якесь завдання або здати низку лабораторних.
На усні іспити зазвичай виносять в середньому 5-10 питань, але вони дуже обширні та включають в себе цілу тему. Самі питання навіть можуть включати підпункти, на яких слід зосередити увагу в своїй відповіді. Більшість викладачів дозволяє робити презентації у Power Point, на які можна спиратися у своїй відповіді. В таких випадках часу на підготовку не буде – студент починає відповідати одразу, як витяг білет. На іспиті обов’язково присутні два екзаменатори. Це можуть бути два викладача, які викладали цей предмет протягом семестру або викладач та цензор, якого студенти бачать вперше. Обидва з них мають поставити кілька питань. Тому навіть найкраща доповідь – це лише половина справи. Основну частину балів втрачають саме на питаннях. Крім того, деякі викладачі люблять ще й переривати студента та ставити уточнюючі запитання по ходу розповіді. Вся процедура усного іспиту типово займає приблизно 20 хвилин, з яких 10 відводиться на відповідь студента, 5 – на запитання екзаменаторів. Після цього студент має залишили аудиторію, доки екзаменатори обговорюють його оцінку. Потім його кличуть назад та дають коротку рецензію на відповідь, зауважуючи, що було добре, а над чим слід ще попрацювати, а потім кажуть оцінку.
Особливістю письмових іспитів у порівнянні з тим, до чого ми звикли в Україні, є доволі обмежений час. Не розраховуйте, що у вас буде зайві півгодини, щоб переписати все гарно на чистовик. Якщо мова йде про роботу в електронному вигляді, то данські виші вимагають встановлення певних додатків, які контролюють, що відбувається на екрані протягом іспиту. Це робиться, щоб відстежувати спроби комунікації під час здачі. Нерідко студентам дозволяють користуватися певними джерелами. Але через брак часу студент просто не встигне знайти усе, що потрібно, якщо не підготовлений як слід. Якщо робота здається електронно, то важливо встигнути надіслати її до того, як спливе відведений час. Навіть секундне запізнення стане причиною незарахування відповіді, адже лічильник контролюється комп’ютером. Тому ми радимо здавати роботу принаймні за 5 хвилин до регламенту, та обов’язково дочекатися отримання квитанції на вашому екрані. Цей документ обов’язково потрібно зберігти, адже він свідчить про те, що ви здали роботу та зробили це вчасно. У деяких випадках можна подати заяву для надання додаткового часу, наприклад, якщо студент має підтверджений діагноз дизлексії. Студенти-іноземці зазвичай не отримують додаткового часу лише на підставі свого походження, але деякі виші дозволяють таким студентам приносити на іспит словник.
Ще одна форма кінцевого контролю – це захист групових проектів. Тут може буде групова або індивідуальна доповідь, де кожного питатимуть про його особистий внесок у спільну роботу. В деяких випадках такий проект оцінюватимуть загально, де усі члени групи отримують однакові оцінки, а в деяких – індивідуально.
6. Як проходять переекзаменації?
З переекзаменаціями справи зовсім не так, як в Україні. По-перше, тут є різниця, чи отримав студент допуск на іспит, чи ні. Якщо ні – доведеться брати цей предмет заново та здавати усі завдання, які потрібні для допуску. Якщо так – то у студента є дві спроби прийти на просту перездачу. По-друге, сам порядок проведення перездач більш організований, ніж у більшості українських вишів, де студенти часто беруть викладачів «ізмором». В Данії дата проведення переекзаменації призначається офіційно. Це може бути як дата, коли іспит з цього предмету здає група на курс молодша, або ж власне перездача. В будь-якому разі студент, що має «хвости», повинен на початку семестру записатися на повторний іспит, і не обов’язково це має бути перша ж нагода. Але якщо студент з будь-якої причини не з’являється на перездачу, це все одна рахується як використана спроба. Якщо студент не зміг перездати з другої спроби, він повинен повторити курс, навіть якщо вже мав допуск до іспиту. Третя перездача – остання, після цього студента відраховують. «Повернути» втрачену спробу можна, написавши заяву про dispensation до studienævnet, який розглядає будь-які питання про виключення із загальних правил. Але для успішного розгляду справи необхідно мати поважну причину – наприклад, довідку від лікаря про тривалу хворобу.
7. В яких випадках студента можуть відрахувати?
На відміну від фахових освіт, де студенти зобов’язані відвідувати заняття, з вищої освіти за пропуски не відраховують. Але тут студент мають обов’язок здавати іспити та заліки. Одну можливу причину відрахувань ми вже назвали – це нездача одного й того самого предмету з чотирьох спроб (власне іспит та три можливі перездачі). Також відрахувати можуть через недобрання ECTS кредитів. Дозволяється «відставання» на один семестр, тобто на 30 кредитів, від максимально можливої норми. Тобто, після першої сесії студенту дозволяється мати нуль балів – його не відрахують, навіть якщо він завалив усі іспити. Але вже після другого семестру потрібно набрати мінімум 30 кредитів з 60 можливих. Цей прохідний поріг зростає щосеместра на 30 балів. Саме тому тягнути з перездачами хвостів – це погана ідея. У деяких вишах студент має здати усе, щоб отримати дозвіл писати дипломну роботу або йти на переддипломну практику.
Якщо ви бажаєте вчитися на індивідуальному графіку, щоб зменшити навантаження, то знову-таки потрібно писати заяву до studienævnet, щоб вони дали вам дозвіл на відставання більш, ніж на 30 балів.
Ще однією причиною відрахування, яка може здивувати деяких українських абітурієнтів, є плагіат. В Данії дуже суворо ставляться до використання чужих текстів без посилань. Причому плагіатом вважається як вживання цитати, а тим більше цілого фрагменту тексту без зазначення першоджерела, так і копіювання робіт інших студентів навіть частково. Тому не варто занадто покладатися на допомогу GPT-чату, який грішить компіляцією знайденого в інтернеті матеріалу, не кажучи вже про здачу скачаних рефератів та курсових проектів.
Про те, як обрати освіту і на які запитання має знайти відповіді абітурієнт до цього, читайте у статті Ольги Ковальової тут
Чи всім українським підліткам потрібна данська гімназія читайте тут
Про роботу бібліотек – від безоплатної оренди книг до відеоігор – читайте тут
