Якщо за грошові виплати у разі безробіття в Данії відповідає A-kasse та державні центри зайнятості, то за допомогою в кризових ситуаціях на роботі в Данії радять звертатись до профспілки.
У Данії профспілка (fagforening) – це організація, яка представляє інтереси працівників. Вона не є державною установою, а працює за рахунок членських внесків. Вступ до профспілки є добровільним і потребує деяких грошових вкладень, але багато данців і іноземних працівників вважають це корисною інвестицією.
Що пропонує профспілка
Однією з головних функцій профспілок є допомога у питаннях трудового права. Якщо роботодавець порушує умови контракту, неправильно нараховує зарплату, не оплачує понаднормову роботу або незаконно звільняє працівника, профспілка може надати консультацію та юридичну підтримку.
“Я доєдналась до профспілки Ase за рекомендацією колеги, – розповідає Марина, якій роботодавець не виплатив заробітню плату, заявивши про банкрутство компанії та покинувши країну. – Тож вони спочатку переглянули мій контракт, а потім взяли на себе комунікацію з роботодавцем. Саме працівники профспілки сформували заявку до суду й добились, щоб держава компенсувала мені невиплачені роботодавцем гроші. Щоправда, зайняло це дуже довго, більше року. Пізніше вони також взалися за іншу справу: на іншій роботі зі мною сталася травма на робочому місці, яку компанія відмовилась визнавати. Тож зараз моя профспілка добивається справедливості за мене щодо цього кейсу.”
Особливо корисними профспілки можуть бути для іноземців, в тому числі українців, які ще не знайомі з данським законодавством та особливостями місцевого ринку праці. Фахівці профспілок допомагають перевіряти трудові договори, пояснюють умови працевлаштування та можуть представляти працівника під час переговорів із роботодавцем.
“Коли я втратила роботу, саме профспілка допомогла мені отримати кращі умови при укладенні угоди про припинення трудових відносин за взаємною згодою. Також юристи профспілки порадили, як правильно сформулювати причину припинення співпраці, щоб це не мало негативних наслідків для моєї подальшої кар’єри.
Крім того, вони детально перевірили мій трудовий договір із новим роботодавцем, звернули увагу на важливі моменти та надали практичні рекомендації щодо умов працевлаштування,” – ділиться своїм досвідом зі Slovo Алла, яка працює на офісній роботі у столичному регіоні.
Ще одна важлива роль профспілок – участь у створенні колективних договорів. Саме завдяки таким угодам у багатьох галузях Данії визначаються мінімальні стандарти щодо зарплати, робочого часу, доплат за вечірні та нічні зміни, відпусток та інших умов праці.
Так, наприклад, Slovo минулого року висвітлювало кінець одного із найдовших трудових конфліктів сучасної Данії: після шести місяців страйку 12 фізіотерапевтів із приватних клінік у Північній Ютландії домоглися першої колективної угоди в галузі приватної фізіотерапії. За новою угодою фізіотерапевти отримали право мати шість тижнів оплачуваної відпустки, оплату у день хвороби дитини, можливість обирати довірену особу та 15% роботодавчих відрахувань до пенсійного фонду. Натомість їм довелося відмовитися від оплачуваної обідньої перерви та погодитися на менше підвищення зарплати, ніж очікувалося.
Slovo також висвітлювало раніше новину про те, як профспілки Оденсе підтримали працівників збанкрутілої компанії в травні поточного року. Працівникам на будівництві нового госпіталю не виплатили зарплату за два місяці, тож профспілки закликали застосувати санкції проти компанії через те, що домовленості щодо умов праці не виконувалися.
Як обрати профспілку
Перелік профспілок разом із рейтингом (від 1 до 5) можна знайти за посиланням, ось деякі з них:
- Det faglige hus — всі галузі;
- HK — торгівля, офіс та адміністрація;
- 3F — для працівників будівництва, виробництва, логістики та сфери послуг;
- IDA — для інженерів та технічних спеціалістів;
- Djøf — для економістів, юристів та державних службовців.
Існує два види профспілок: спеціалізовані на конкретній галузі та міждисциплінарні, або «жовті» профспілки.
Спеціалізовані профспілки піклуються про інтереси певної професійної групи на ринку праці. Наприклад, BUPL піклується виключно про педагогів, а Dansk Sygeplejeråd – про медсестер та медбратів. Такі профспілки добре знають специфіку конкретної галузі і тому можуть краще подбати про укладення колективних договорів, допомогти під час страйків чи локаутів, підтримати у вирішенні конфліктів із роботодавцем та багато іншого.
Міждисциплінарні профспілки – які також називаються жовтими профспілками (gule fagforeninger) – не мають окремої спеціалізації і приймають членів різних професійних груп. Такими є, наприклад, Ase, Krifa та Det Faglige Hus. У таких профспілках може зареєструватися кожен незалежно від професії.
Міждисциплінарні профспілки зазвичай мають нижчу ціну за членство, адже вони не займаються страйками і не виборюють кращі умови для колективних договорів.
Натомість жовта профспілка може надати вам підтримку та поради під час конфлікту з вашим роботодавцем і навіть надати свого представника на важливу зустріч або переговори щодо зарплати.
Нюанси при виборі профспілки
Хоча деякі, особливо спеціалізовані на конкретній галузі, A-kasse можуть надати працівникам юридичну підтримку, важливо розуміти, що профспілка і A-kasse – це різні організації. Профспілка займається головним чином захистом трудових прав, тоді як A-kasse забезпечує страхування на випадок безробіття та виплату dagpenge.
“Мій досвід із профспілкою DM, якщо чесно, був негативним. На той час мені бракувало розуміння, навіщо профспілка взагалі людині, і дивлячись зараз назад, я би краще обрала платити гроші за членство в Акассе. Я була рік членом профспілки DM, адже при особистій розмові мені пообіцяли доступ до великої кількості унікальних подій, в тому числі англійською мовою, а також консультації англійською мовою. Однак, як виявилося насправді, “доступ до подій” означав можливість купити квитки на доволі недешеві івенти, від 1000 крон і більше, і, на жаль, жодної англомовної події за рік не відбулося. Звернутися за консультацією мені знадобилося лише одного разу, однак мені відповіли, що консультацію англійською мовою вони можуть надати лише за місяць, що було для мене запізно. Зараз я розумію, що мені треба було ретельніше підходити до вибору організації: в моєму випадку я заплатила декілька тисяч крон просто ні за що,” – поділилася своїм досвідом Анна.
В Данії також може зустрічатися соціальний тиск щодо вступу до профспілок.
Як зазначається в офіційному гайді по данських профспілках, у Данії існує дещо суперечливий аргумент для вступу до спеціалізованої профспілки. В деяких галузях відмова платити внески в профспілку може соціально засуджуватися і вважатися асоціальною поведінкою.
Тож може так статися, що колеги можуть розлютитися, якщо людина, працюючи в галузі, відмовляється платити внески до профспілки. Їхнім аргументом є те, що навіть попри те, що працівник не є членом профспілки, він або вона все одно отримує користь від виконаної профспілкою роботи.
Членські внески в профспілці
Як зазначає офіційний гайд по профспілках Данії, станом на серпень 2026 року найдешевшим є членство в Det Faglige Hus за 69 крон на місяць (ціна за цю ж профспілку разом з її A-kasse становить вже 528–597 крон на місяць).
Ще однією доступною профспілкою є Ase, де членство коштує 74 крони (560 крон, якщо поєднувати разом із A-kasse).
Krifa, Frie, Finansforbundet (фінансовий сектор), Business Danmark (продажі та маркетинг) та Lederne (менеджмент та самозайняті) пропонують членство в межах 140–230 крон на місяць.
Інші профспілки пропонують членство в межах 400–600 крон на місяць, отже, здебільшого має сенс доєднуватись до цих профспілок разом із підпискою до афілійованої A-kasse, адже в такому разі різниця в ціні буде мінімальною та виправданою.
Частина профспілок пропонують трохи нижчу ціну на перші 6–12 місяців членства.
Деякі профспілки пропонують безкоштовні періоди членства:
- IDA (профспілка інженерів, IT-фахівців та науковців, STEM) пропонує безкоштовне членство на 1 рік для осіб зі статусом біженця (включно з українцями за Спеціальним законом). Щоб оформити його, потрібно надіслати запит на пошту ida@ida.dk із зазначенням освіти та поточної ситуації.
- Djøf (юристи, економісти та управлінці) пропонує безкоштовне членство на 1 рік біженцям із соціальною або економічною освітою впродовж перших двох років після прибуття в Данію.
- 3F пропонує безкоштовне членство всім студентам, які мають роботу з частковою зайнятістю, за умови, що ця робота належить до сфери діяльності 3F, а саме: офіціант, посудомийка, помічник на кухні, прибиральник, працівник складу, водій тощо.
Про те, що таке A-kasse та як розібратися в тому, як вони працюють і що пропонують, можна дізнатися із статті “Що таке A‑kasse і чому її бажано мати в Данії”.
Матеріал підготовлено: Анна Іваненко / Anna Ivanenko
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Як українська Motanka пригощає смачним в центрі Копенгагена”– матеріал Сніжани Биканової
“Cкладна тема – робота в Данії: читачі Slovo розповіли про свій досвід” – матеріал Юлії Давиденко
“Чи варто змінювати ім’я, щоб знайти роботу в Данії – рекомендації від експертки Кей Мелліш” – матеріал Kay Xander Mellish
“Від тимчасового притулку до стабільного життя: як українцям у Данії перейти від статусу біженця до експата” – матеріал Юлії Жадан
“5 Міфів про роботу в Данії, які тримають українців у пастці” – матеріал Юлії Жадан
