Редакція SLOVO.DK вирішила подивитись трохи детальніше на тему dumpster diving – концепта, який доволі складно уявити поширеним в Україні, але який існує в багатьох західноєвропейських країнах, включно з Данією. Розбираємось з цією темою разом з постійною авторкою SLOVO.DK Анною Іваненко.
Що таке dumpster diving
Dumpster diving перекладається як “риття в сміттєвих баках/смітниках.” І мова йде зовсім необов’язково про безхатченків, які роблять це через злидні. Існує чимало людей, які копирсаються по смітниках в пошуках їжі з ідеологічних міркувань, або навіть перетворюють цю активність на свою “роботу” і займаються нею професійно та систематично заради прибутку.
В Данії здебільшого поширений так званий фріганізм (англ. freeganism від англ. free — «вільний, безплатний» і англ. veganism — «веганізм»). Прихильники фріганізма заперечують принципи споживацтва (англ. consumerism), намагаючись максимально дистанціюватися від суспільства безконтрольного споживання.
Інакше говорячи, фрігани намагаються купувати якомога менше речей, в тому числі одягу та їжі, через те. На відміну від безпритульних та жебраків, фрігани копирсаються в смітниках на знак небажання бути частиною економічної системи купівлі-продажу. Їм не подобається ідея, що їжі виробляється так багато, що доводиться її викидати, особливо якщо ця їжа ще пригодна до вживання.
Саме тому в контексті dumpster diving в Данії мова йде не стільки про жебракування (хоча воно, звичайно, теж має місце), скільки про “рятування їжі”. До цього ж аспекту “рятування їжі”, наприклад, закликає і відома данська платформа TooGoodToGo, яка дозволяє офіційно купувати їжу у ресторанів, готелів та супермаркетів зі значною знижкою в кінці дня.
Прихильники руху часто не приховують факту, що вони збирають свою їжу в смітниках. Це їхня позиція, яку вони готові публічно відстоювати. Вони відчувають несправедливість щодо сил, грошей та енергії, витрачених на вирощування або створення їжі, яку потім викидають попри її ще їстівний стан.
© Students TV
Спільнота
У прихильників dumpster diving в Данії є закрита група на Facebook, в якій регулярно публікуються знахідки на смітниках. Ця група існує з 2008 року, і в ній на лютий 2025 року вже понад 27 000 учасників. Тобто приблизно кожен 45-й дорослий данець в країні є учасником цієї групи.
“Вчора була маленька перемога,” — пише С. з Фюну і публікує фото упаковки ківі, пирога в упаковці, чотирьох великих упаковок кави та коробки Nesquick.
“Чудова нагода знову побути Робін Гудом”,— пише інший постійний член спільноти і публікує фото 41 упаковки соку Capri-Sun, зазначаючи, що всі вони дійсні до вересня 2025.
“Мій улов за день”, — пише А., публікуючи фото стола, заваленого їжею: картопля, печериці, морква, свинячі стейки, курине філе, шніцель, капуста, салат та соус.
“Прокляття, це все я знайшла лише в одному магазині”, — пише Н. зі Скагена і публікує фото 18 пачок цукерок, 25 пачок чипсів, 9 протеїнових батончиків, 20 шоколадок Persian Perry і навіть цілого набору для відбілювання зубів.
В спільноті діляться своїми знахідками в смітниках, порадами як та коли краще виходити на “полювання”, разом радіють, що вдалось врятувати їжу від долі на сміттєзвалищу та заохочують один одного бути ввічливими і завжди прибирати простір навколо смітників, щоб працівникам супермаркетів не довелось додатково працювати.
В спільноті навіть існує спеціальна Google мапа з позначками які супермаркети мають доступні смітники, а в яких “злий персонал”.
“Коли ви займаєтесь dumpster diving, ви безпосередньо боретесь з екстремальним надвиробництвом у нашому суспільстві – ви буквально рятуєте їжу зі смітника та допомагаєте дати їжі альтернативну долю. Замість того, щоб підтримувати надвиробництво своїми грошима, ми знаходимо як використати смачну, але викинуту їжу. Ми вважаємо це найкращою формою сталого розвитку!” — зазначено в описі групи.
В групі забороняється щось продавати, забороняється ділитись точною адресою магазинів, а також не толеруються будь-які негативні коментарі. Таким чином стає очевидним, що люди, які вночі вдягають налобного ліхтарика, гумові рукавички та йдуть копирсатися в смітниках, це аж ніяк не безхатченки, це звичайні данці, які вранці поїдуть на роботу та відвозити дітей до садку.
Так, нам вдалось поспілкуватись з Д., яка регулярно виходила на dumpster diving в Копенгагені зі своїм хлопцем.
“За ті чотири роки, що ми живемо в Копенгагені, ми взагалі не купували овочі або фрукти в магазинах,” —зізнається Д. — “Я також займалась dumpster diving в Іспанії, Швейцарії та Австрії. Ба більше, я робила презентацію про це на курсах данської мови і моя данська вчителька попросила мене поділитися з нею мапою смітників, адже її донька, активістка екологічного руху, також збирала їжу по контейнерах.”
Background руху
У всьому світі щороку ми викидаємо понад 1 300 000 000 тонн їжі, ще пригодної до споживання. Це становить приблизно 30 відсотків, тобто третини від загальної кількості їжі. Лиш в одній Данії більше 700.000 тонн їжі, яку цілком ще можна вжити, відправляється напряму з поличок супермаркетів та магазинів до сміттєзвалища.
Мова йде про Їжу, яка може мати незначні дефекти, в якої майже закінчився термін придатності, або яку просто замінюють на новішу. Таку їжу часто викидають, попри те, що вона все ще їстівна. Багато роздрібних продавців не хочуть продавати ці запаси за зниженими цінами через ризик того, що люди купуватимуть їх замість більш дорогих нових запасів.
“Подекуди магазинам дешевше викинути їжу, ніж витрачати робочий час працівників на маркування знижок для такої їжі,” зізнається працівниця Føtex в невеликому відео DMJX.
Якщо говорити про весь світ, то найбільше рух dumpster diving поширений у сусідній Швеції, а також США, Бразилії, Південній Кореї, Британії та Естонії.
IV TV-assignment in DMJX © Liisi Mölder
Produced by Ane Galaasen, Liisi Mölder and Law Sau Ying. Danish School of Media and Journalism, fall 2011.
Легальність
Треба зауважити, що смітники супермаркетів, а також все, що в них знаходиться, належать до власності супермаркетів. І хоч чимало прихильників руху вважають свої дії “правильними щодо їжі”, копирсання в смітниках є абсолютно нелегальною діяльністю і вважається крадіжкою у супермаркетах.
Данські супермаркети та магазини чудово знають про рух фріганізма та dumpster diving, і нерідко намагаються протистояти такій активності. Більшість магазинів мають камери спостереження в зоні смітників і охорона зазвичай пильно слідкує, щоб ані працівники, ані фрігани не виносили звідти їжу або інші товари. Аби уникнути ситуацій, коли охоронцям доведеться стикатися віч-на-віч з бажаючими “врятувати їжу”, магазини ставлять свої смітники в повністю закриті приміщення, до яких неможливо добратися без ключа або коду доступу. Деякі супермаркети навіть вдаються до більш радикальних дій і посипають на ніч підлогу біля смітників хлором та/або заливають хлором їжу у власних смітниках.
Альтернатива
Попри те, що dumpster diving є нелегальною діяльністю, проблема викидання їжі справді велика в західному світі. Наприклад, Великобританія наводить наступні цифри: кожного року країна викидає 9.52 мільйонів тонн їжі, що може прогодувати 30 мільйонів людей впродовж року. І водночас в Великобританії живуть 8,4 мільйона людей, яким не вистачає грошей купити собі їжу.
Данія намагається знайти легальні альтернативи рятування їжі. Так, наприклад, за допомогою застосунку TooGoodToGo можна зі значною знижкою отримати пакунки їжі з супермаркетів, ресторанів та готелів. Також існують волонтерські організації, які напряму працюють з супермаркетами. Так, наприклад Foodsharing Copenhagen регулярно надає приблизно 10 кг їжі на людину за невеличкий донат (25-50 крон), який має покрити логістичні витрати. Інша організація — Stop Spild Lokalt — працює по всій Данії.
В Данії також, за підтримки королеви Мері, працює масштабна організація Stop Spild Af Mad, яка охоплює серію проєктів, зосереджених на боротьбі з викиданням їжі. Так, Stop Spild Af Mad регулярно організовує навчальні програми, кампанії з супермаркетами, зокрема з REMA 1000 та лобіює свої інтереси в данському уряді.
Загалом, концепт боротьби з викиданням їжі вкладається в ціль Данії скоротити викиди СО2 на 70% до 2030 (порівняно з 1990 роком). Тож, є великий шанс, що в наступні п’ять років на країну чекають ще більше ініціатив щодо викинутої їжі.
Про те, як працює харчовий бізнес в Данії, читайте в статті “Нові ризики — це новий досвід: Історія бізнесу та поради від власниці Flutterby Macarons”.
Слідкуйте за останніми подіями в Данії на сайті Slovo.dk — щотижня ми публікуємо Дайджест новин.
Анонс подій на березень читайте тут
Anna Ivanenko / Анна Іваненко
