Очікування і невизначеність – налаштуватися на це доведеться кожному українцю, який шукатиме місце далеко від війни через систему надання прихистку в Данії. Якщо людина, яка шукає прихисток у Данії, не має тут родичів чи друзів, які можуть надати їй підтримку для проживання під час оформлення документів, доведеться пройти стандартний шлях через систему прийому біженців та центрів розміщення.
Оскільки процедура отримання дозволу на перебування може тривати певний час, а вартість проживання в Данії є однією з найвищих у Європі, проживання в центрах для шукачів притулку залишається основним варіантом для багатьох новоприбулих
Раніше авторка Slovo.DK Марина Хоменко описувала як виглядало її перебування в первинному таборі для біженців Сандхольм. Текст про це доступний тут.
Що відбувається після перебування в центрі Сандхольм, а далі в таборі Хольстебро (Holstebro), Марина описує нижче, спираючись на власний досвід річної давності. Окрім цього, редакція поспілкувалася з українцями, які перебували або перебувають у Хольстебро влітку та восени 2026 року.
Запрошуємо читачів Slovo написати на емайл та розповісти про свій досвід або досвід друзів щодо перебування в таборах для біженців – slovodk24@slovo.dk
У Хольстебро є два ключові табори для різних резидентів.
- Asylcenter Holstebro Sygehus (Лікарня): Запроваджений спеціально під час масового виїзду громадян України. Тут проживають біженці з України, люди різних етнічних груп з українськими паспортами.
- Asylcenter Holstebro (Nybo Bakke): Звичайний змішаний табір, де проживають шукачі безпеки і притулку з різних країн світу (наприклад, Сирії, Афганістану, країн Африки).
Як влаштований побут в ,,українському таборі,, Хольстебро
Центр у Хольстебро розрахований на розміщення сімей, пар, а також має окремі кімнати для жінок і чоловіків (гендерний аспект). Побут тут влаштований за принципом гуртожитку.
В одній кімнаті для чоловіків може проживати до 8 людей. В жіночій кімнаті зазвичай проживає по 3 – 2 особи. На цю кількість мешканців передбачено один спільний санвузол (душ та туалет). Якщо приїхала родина, то вони живуть в одній кімнаті – є холодильник, стіл, стільці, ліжка. Раз на тиждень прибирання всім поверхом разом.
Харчування
На кожному поверсі є загальна кухня. Мешканцям видають невеликі виплати готівкою. Цих коштів вистачає на базові потреби, але багато хто відзначає, що цього замало і бажано мати хоча б мінімальні заощадження, які дозволять купити щось в продуктовому магазині і урізноманітнити раціон, та й просто порадувати себе смаколиками, адже емоційний ресурс на цій фазі перебування на чужині швидко вичерпується.
Сам Хольстебро — це тихе, невелике данське містечко. Тут є кілька супермаркетів та музеїв, тож у вільний час можна гуляти, знайомитися з сусідами. Є столи для настольного тенісу, територія для прогулянок.
Емоційний виклик: тижні в очікуванні
Найважче в Хольстебро — це не відсутність комфорту, а емоційна напруга. Людина перебуває в режимі очікування, що на фоні війни та відірваності від дому створює додаткове ментальне навантаження.
Українців відзначають, що в цей час особливо важко переносити відчуття, що життя залежить від когось іншого: потрібно чекати і немає можливості вплинути на прискорення рішення щодо надання Данією прихистку, немає впевненості яку саме частину Данії буде визначено для проживання (на це може вплинути наявність рідних, але гарантій немає), відсутнє відчуття можливісті в цей період впливати на своє майбутнє життя.
Терміни очікування документів дуже відрізняються:
- Для жінок процес, за словами співрозмовників редакції, процедура зазвичай триває швидше — за умови правильно оформлених паперів дозвіл на проживання може бути отриманий вже за пару тижнів.
- У чоловіків ситуація складніша: очікування може затягнутися до трьох місяців (про обмеження, які Данія запровадила щодо прихисту людей, що підлягають мобілізації – читайте окремий текст). Один співрозмовник відзначив, що в таборі познайомився з чоловіком, який перебуває близько року – багато коли швидкість рішення залежить від попередніх отриманих можливостей щодо прихистку в інших країнах та багатьох обставин від кейсу до кейсу.
Шукачу прихистку також доведеться зіткнутися в таборі із відсутністю власного особистого простору, що за тривалого перебування може стати суттєвим фактором і що нерідко призводить до побутових конфліктів серед поселенців.
- Харчування та побут: Система побудована на самообслуговуванні. Мешканці готують їжу самостійно на великих, повністю обладнаних спільних кухнях. Пральні кімнати з пральними та сушильними машинами безкоштовні. Чистота та затишок на поверхах залежить від організованості мешканців. Один співрозмовник редакції поділився особистим враженням, що поверхи 2 та 5 є особливо не охайними, за його спостереженнями. А є поверхи де умови дуже хороші.
- Фінанси: Раз на 14 днів мешканцям виплачують кишенькові гроші (картковий рахунок) на купівлю продуктів та засобів гігієни. Сума залежить від статусу особи (одинокий, у шлюбі, з дітьми). Як відзначили співрозмовники Slovo вони отримують в розрахунку на день по 50 DKK, жінка з дитиною – 60 DKK. З урахуванням данських цін цього не дуже вистачає навіть на продукти зі знижками (жовті цінники), тому українські переселенці, нерідко готують спільно з кимось, обʼєднуючи ресурси, утримуються від покупки мʼясних продуктів. Волонтерів, які допомогали б з продуктами та іншими предметами, співрозмовники редакції у вересні 2026 не зустрічали. З урахуванням цього радять мати свої речі першої необхідності та зберегти те що видають в попередньому таборі Сандхольм. Водночас, неподалік працює соціальний магазин, де за 35 DKK можна “впіймати” хорошу можливість купити продуктовий набір.
- Медицина: На території центру чергують медсестри та лікарі для надання базової допомоги.
Деяки факти
- Швидка ротація: Центр у лікарні розрахований на 1000 ліжко-місць. Зазвичай українці перебувають тут короткий час (від кількох тижнів до 1-2 місяців) — рівно до моменту, поки міграційна служба Данії не погодить статус і не виділить житло в конкретній комуні. Про нові підходи до розподілу між комунами читайте тут
- Інтеграція дітей: Діти віком від 3 років одразу отримують можливість відвідувати місцеві дитячі садки або школи в місті (працює шкільний автобус), а для дорослих організують мовні курси безпосередньо в центрі.
- Брак приватності: Оскільки кухні, коридори та пральні є спільними, постійне перебування серед великої кількості людей психологічно виснажує, а в кімнатах живуть декілько малознайомих людей. Одна співрозмовниця Slovo, яка проживала в головному корпусі на території табору в травні 2026 відзначила, що зверталась до рецепціі щоб її відселили від літньої співмешканки, з якою вона почувалася в небезпеці. Жінок розселили в різні кімнати. ,,Тож важливо знати свої можливості покращіти ситуацію, питати в інших, спокійно аргументувати,,.
- Суворі правила та окремі конфліктні ситуації: У таборі діє внутрішній розпорядок (тихі години, заборона на певні дії, обов’язкове прибирання за собою). Водночас двоє співрозмовників Slovo на умовах анонімності розповіли про конфліктні ситуації, свідками яких вони були під час перебування в центрі. Редакція не має можливості незалежно перевірити ці свідчення. За словами одного зі співрозмовників, під час одного конфлікту інший відвідувач нібито погрожував ножем. Інший співрозмовник повідомив про поширені крадіжки особистих речей у спільній кімнаті. Через це він радить не залишати цінні речі без нагляду. ,,Навіть якщо в душ або на кухню, то краще брати рюкзак з собою. На жаль є люди з українськими паспортами, але не українців, які не вважають що ми всі в одній лодці”,, – відзначив він.
- Психологічний тиск очікування: Головний мінус — це невідомість. Люди не знають, в яку саме комуну (місто чи село) Данії їх розподілять на постійне проживання, що викликає стрес.
Водночас опитані українці відзначають, що центр забезпечує базові потреби мешканців, надає можливість отримати медичну допомогу та супровід під час оформлення документів. За словами співрозмовників, більшість днів у центрі минає спокійно, а конфліктні ситуації не є повсякденним явищем.
Співрозмовники Slovo.dk відзначили, що наразі в лагері дуже багато людей, вільних кімнат вони не бачать, натомість на спільній кухні, блоці для прання потрібно враховувати, що користувачів багато.
Водночас, очевидно що всі процеси по заселенню нових мешканців контрольовані. Адже самостійно “приїхати і заселитися” безпосередньо в Хольстебро не можна.
Данія має чітку систему: спочатку всі новоприбулі біженці зобов’язані пройти реєстрацію у головному приймальному центрі Sandholm (Сандхольм) біля Копенгагена – читайте окремий текст Slovo про те як це влаштовано. Уже звідти, після первинного оформлення, державні органи централізовано перевозять людей автобусами до Хольстебро
Після лагерю – під опіку комуни:
Коли документи готові, людина тепер вже має офіційний статус тимчасово переміщеної особи і право на перебування в Данії на 1 рік (в більшості випадків статус продовжують автоматично). Залишає лагерь Холстебро переселенець з квитком на поїзд до того населеного пункту, куди його кейс був розподілений. На станції, як правило, зустрічає представник комуни, який проводить первинний інструктаж: пояснює обов’язки, показує майбутнє житло (як правило, місце в гуртожитку) та допомагає розпочати оформлення тепер вже тих документів, які потрібні для подальшого перебування в Данії: “жовту картку” для права на медичні послуги, MitID, інтеграційний контракт та інші.
На цьому етапі, як правило, залучають перекладача (з даньскої на українську, або російську, якщо людина в анкеті зазначила що спілкується цією мовою). В багатьох комунах перекладач не є штатним, а запрошується під задачі комуни і його роботу комуна оплачує окремо, тож в цьому фарватері іноді виникають колізії. Наприклад, є свідчення що переселенцю надали мінімальну інформацію і порадили шукати волонтерів, які допомогли б з інформацією більше, або запрошений російськомовний перекладач не точно передав співробітнику комуни ті слова та дані, які були озвучені переселенцем.
На цьому етапі велика кількість документів, анкет, інформації про мобільні застосунки та інші кроки “інсталяції” переселенця в данську бюрократичну систему продовжується. Через чисельних паперових листів, рахунків та преси, які будуть накопичуватися з геометричною прогресією важливо зберігати документи, які обов’язково знадобляться в майбутньому. В першу чергу, офіційний лист від імміграційної служби Данії про надання прихистку (взагалі потрібно зберігати всі документи з синьої короною в правому верхньому куті), інтеграційну угоду, яку переселенець підписує з комуною та інші.
Після перших кроків з облаштування, комуна розпочинає тему щодо залученості переселенця до данського ринку праці. Данська культура побудована навколо праці, тож тема працевлаштування та викликів пов’язаних з цим стане лейтмотивом переселенця з цього моменту і, з високою вірогідністю, на весь час перебування в Данії.
До моменту працевлаштування (що буде форсуватися в Данії дуже активно працівниками Job Center) комуна підтримає переселенця соціальними виплатами. Але це може не з перших днів, тому співрозмовники Slovo радять не витрачати всі кошти, а трохи зберігти кошти, які видають в таборі Холстебро.
Реалії життя в Данії (мова, робота та інтеграція)
Данія — країна величезних можливостей, але вона вимагає чіткого, продуманого плану та тверезого погляду на речі.
Мовний аспект
Англійська мова потрібна одразу — навіть для того, щоб влаштуватися на базові роботи на кшталт прибирання (де також часто вимагають наявність водійських прав та власного авто). А вивчення данської — це обов’язкова умова для реальної інтеграції.
Працевлаштування
У Данії цінуються, в першу чергу, прикладні професії або вміння добре працювати руками. Відкрити власний бізнес тут складно через жорстке законодавство та безліч бюрократичних нюансів. До того ж, особливо в невеликих містах, данці надають перевагу комфорту і працюють з тими, хто розмовляє їхньою мовою.
Заїжджати в Данію бажано з розумінням того, чим саме переселенець міг би займатися — чи це буде навчання новому, чи підтвердження вже наявної спеціальності. В країні більше шансів знайти роботу, якщо людина має практичну прикладну професію, навички, ремесло і готова працювати більше ніж місцеві та експати.
Інші тексти, які вас можуть зацікавити:
Данія скорегувала формулу розподілу нових хвиль українських біженців по комунах, акцент на Центральну Ютландію – огляд від Алли Шоріної
Крок назад: текст закону про прихисток для українців від 16 березня 2022 року – чому важливо його прочитати в 2026 – переклад тексту українською мовою
«Зелений код» Данії: Як маленька країна стала світовим лідером у сфері зеленої трансформації – стаття Тетяни Кобченко
Чи варто змінювати ім’я, щоб знайти роботу в Данії – рекомендації від експертки Кей Мелліш – матеріал Kay Xander Mellish
Що таке A‑kasse і чому її бажано мати в Данії – стаття від Анни Іваненко
Щастя процес динамічний або мистецтво жити по-данськи – текст Meik Wiking
Обираємо фах: три питання, на які потрібно відповісти самому собі при виборі освіти – авторства Ольга Ковальова
Виклики інтеграції українців в Данії: 9 тез без висновків” – матеріал Алли Шоріної
Скарби в сміттєвому баку: що таке dumpster diving в Данії – стаття Анни Іваненко
Нові анонси подій в Копенгагені, Орхусі та Фюн на наступний місяць редакція розміщує в останні дні місяця напередодні в розділі – АНОНСИ – редактор Анна Куделя
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
