Дональд Трамп, обраний президент США, інавгурація якого запланована на 20 січня, заявив про бажання встановити контроль над островом Гренландія, який є автономією в складі Данії. Низкою геополітичних заяв, серед яких “Данія повинна відмовитись [від острова – ред.]” Трамп викликав хвилю міжнародних реакцій та обговорень, зокрема, про систему партнерства між європейськими країнами і США, а також фактично означив пріоритетність Арктики в зовнішній політиці його адміністрації. Країна НАТО заявила, що може напасти на іншу країну НАТО і це активізує дискусію про життєздатність структури в цілому.
Що потрібно знати українцям в Данії про ключову тему країни, що приймає, а також як це може вплинути війну в Україні? Редакція Slovo.DK зробила для читачів добірку фактів про загальну рамку ситуації.
Заява Трампа щодо Гренландії в січні
7 січня 2025 року Дональд Трамп ще раз публічно заявив про інтерес до придбання Гренландії, назвавши це “абсолютною необхідністю” для США. Він зазначив, що острів має стратегічне значення та багатий на природні ресурси, які можуть зміцнити економіку та безпеку Сполучених Штатів. Трамп також підкреслив, що розглядає різні шляхи досягнення цієї мети, включаючи економічні (наприклад, митні санкції проти данських товарів) та військові заходи. Ця заява викликала значний резонанс у міжнародній спільноті. Подібні ідеї вже висловлювалися ним у 2019 році, та були відкинуті Данією і Гренландією.
Як відомо, Гренландія має вирішальне значення для безпеки США та її системи раннього попередження про балістичні ракети, оскільки через острів пролягає найкоротший шлях з Європи до Північної Америки. Тут розташована база США Пітуффік (колишня авіабаза Туле). В цьому регіоні нарощують свою присутність Китай та Росія. Має США і економічні інтереси, повʼязані з видобуванням корисних копалин.
Пікантності ситуації в січні додав візит в цей же період в Гренландію сина новообраного президента США, який ніби мав статус приватного туристичного туру, але пройшов максимально медійно та мав політичні гасла.
В цей же період Трампом було оголошено його вибір посла в Данії – Кеннет Гоурі, співзасновника PayPal, що вказує на впливову фігуру в оточені Пітера Тіля, іншого засновника PayPal. Проте ані Тіль, ані інші лідери Кремнієвої долини з оточення Трампа про Гренландію ніколи публічно не висловлювались.
Реакція Гренландії
У відповідь на заяви Дональда Трампа Прем’єр-міністр Гренландії Муте Б. Егеде заявив, що острів прагне незалежності та не бажає бути частиною ані США, ані Данії. Він підкреслив, що майбутнє Гренландії повинно визначатися її народом, а не зовнішніми силами.
37-річний Егеде, який у своїй кар’єрі, зокрема, мав досвід роботи міністром сировини та праці автономії, зазначив, що Гренландія не є товаром для продажу і що її стратегічне розташування та ресурси повинні служити інтересам місцевого населення.
Прем’єр-міністр Гренландії закликав громадян не панікувати, а уряд у середу, 8 січня ввечері оприлюднив заяву, в якій підтвердив право Гренландії на самовизначення, додавши, що він «з нетерпінням чекає на встановлення контакту» з адміністрацією Трампа.
Зазначимо, що Муте Б. Егеде в ці дні став одним з найбільш цитованих політиків у світових медіа.
Його новорічне привітання гренландською мовою на Youtube каналі, де він, до речі, відзначив необхідність позбутися “кайданів колоніальної епохи”, станом на 12 січня мало 21 перегляд, а сам канал 62 підписники.
І водночас в січні лідера Гренландії процитували всі ділові видання світу, а його позиція визначатиме багато що в новій геополітиці.
Щодо мови, то тут варто нагадати, що до червня 2009 року гренландська мова поділяла свій статус офіційної мови в Гренландії з данською. З 2009 єдиною офіційною мовою острова стала гренландська.
В січні після заяв Дональда Трампа щодо Гренландії Муте Б. Егеде мав спільні заяви з данською лідеркою Метте Фредеріксен в Копенгагені, спільне спілкування з пресою. Водночас очевидно, що позиція Муте Б. Егеде передбачає відкритість до зміцнення партнерства з США “на умовах Гренландії” і в цілому готовність до перегляду ролі, значення автономності острова, що може стати викликом для Данії.
Реакція Данії
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен відреагувала на заяви Трампа, наголосивши, що Гренландія не продається і що Гренландія має право самостійно визначати своє майбутнє. “Я вважаю цілком природним, що США стурбовані Арктикою та Гренландією, – написала Метте Фредеріксен в своїх соцмережах, – В умовах дедалі більш неспокійного світу Північна Атлантика стає все більш важливою. Це вимагає більшої, а не меншої співпраці між союзниками”. Вона відзначила, що обговорила ситуацію з деякими європейськими лідерами й закликає до збереження добрих відносин між всіма сторонами. Ця заява отримала широку підтримку серед данського суспільства та політиків.
Данські ЗМІ активно обговорюють можливі наслідки заяв Трампа. Експерти зазначають, що такий крок може призвести до напруженості в міжнародних відносинах, особливо в контексті Арктичного регіону, де інтереси США, Росії та Китаю перетинаються. Деякі аналітики вважають, що подібні заяви можуть бути частиною ширшої стратегії США щодо посилення впливу в Арктиці.
Поруч із цим в данських медіа розпочалась дискусія про те, що ініціатива Трампа може бути пов’язана з планами знизити потужну сировинну залежність США та Європи від Китаю у частині видобутку деяких корисних копалин, розвиваючи цю сферу в Гренландії. Данські експерти відзначають, що залежність від Китаю означена чисельними рішеннями як в ЄС, так і в США. Потенціал, місткість цієї сфери в Гренландії суттєво більше, ніж наразі розпочатих проєктів. Проте цей напрямок потребуватиме колосальних інвестицій, підніме з новою силою важливе для регіону питання екології, а вартість процесу буде вищою за китайську.
Прецеденти в історії
В історії США були випадки придбання територій. Наприклад, у 1867 році Сполучені Штати придбали Аляску у Російської імперії за 7,2 мільйона доларів. Ця угода, відома як “Купівля Аляски”, значно розширила територію США та забезпечила доступ до багатих природних ресурсів. Інший приклад – купівля Луїзіани у Франції в 1803 році, що розширила територію США та відкрила шлях для західної експансії. Це приблизно 828 тис.квадратних миль землі, з якої сформувалися 13 штатів. У 1819 році Іспанія передала Східну Флориду США, погодившись на компенсацію в $5 мільйонів за збитки.
Наслідки для України
Як відзначив в коментарі Slovo.DK Олексій Їжак, експерт Національного інституту стратегічних досліджень України, територіальні претензії Дональда Трампа на Гренландію не впливають безпосередньо на допомогу США Україні. США не збираються спрямовувати свої ресурси на покупку або завоювання Гренландії замість допомоги Україні. Скоріше, усвідомивши неможливість зупинити війну РФ проти України «за один день» і відклавши рішення на пів року, Дональд Трамп шукає гучних політичних перемог, якими може стати медійні проєкти з «покупки Гренландії» або «приєднання Канади». Негативним в цій історії є те, що Сполучені Штати такими заявами свого лідера непрямо, але ніби виправдовують територіальні зазіхання РФ на українську територію і погіршують відносини з європейськими країнами – якщо зазіхати можна Трампу, то чому не можна Путіну? Щодо допомоги США Україні, вона диктується іншою логікою та іншими проблемами, не пов’язаними безпосередньо із заявами Трампа про Гренландію.
Довідка про Гренландію
Наразі населення Гренландії становить приблизно 56 000 осіб. Гренландія є автономною територією Королівства Данія з власним урядом, проте зовнішня політика, оборона, валютна політика визначаються Данією. Економіка залишається субсидованою з боку Данії, але передбачено, що поступово Гренландія розвиватиме економіку і буде розширяти власну економічну незалежність. Валюта – данська крона.
Гренландія має двох представників у Фолькетінгу, парламенті Данії. Гренландська (калааллісут) є офіційною мовою.
Площа Гренландії становить приблизно 2 166 086 квадратних кілометрів, що робить її найбільшим островом у світі.
Деякі данські компанії, такі як “Royal Greenland” та “Air Greenland”, активно працюють на острові. Через суворий клімат та обмежену інфраструктуру присутність міжнародних компаній обмежена, але деякі, зокрема в галузі видобутку корисних копалин, проявляють інтерес.
Офіційних даних про кількість українських біженців у Гренландії немає, що, швидше за все, свідчить про їх незначну присутність.
Про можливі 4 сценарії розвитку подій читайте тут
Огляд данської преси від Анни Іваненко в цей період читайте тут
Alla Shorina / Алла Шоріна
