Останнім часом в онлайн-чатах української спільноти переселенців ми бачимо все більше і більше дописів та дискусій на тему довгого очікування на папери про продовження прихистку. З’являються повідомлення про відмови про прихисток з посиланням на знайомих. Це породжують жваві дискусії, а подекуди – й значну стурбованість серед коментаторів, які ще не отримали рішення від міграційної служби Данії щодо власного кейсу. Пропонуємо читачам Slovo.DK розібратися в ситуації разом з Ольгою Ковальовою.
На відміну від попереднього автоматичного продовження всіх виданих дозволів одночасно, цього року міграційна розглядає кожну справу індивідуально, адже за новою редакцією закону про особливий статус українців, захист мають продовжити не всім. В цій статті ми проаналізуємо зміни, які визначають категорії осіб, яким може бути відмовлено у наданні права перебування на візах СЛ1/СЛ2 після 17 березня 2025 року, а також розберемо типові приклади.
- Дозвіл був наданий внаслідок обману з боку заявника або через помилку міграційної. Сюди можна віднести будь-яку неправдиву інформацію, яку було зазначено у поданні на прихисток. Дехто, наприклад, надав недостовірну інформацію щодо раніше набутого статусу переселенця або іншого типу візи в інших країнах, особливо поза межами ЄС. Є випадки, коли претенденти на прихисток вказували недостовірні факти про обставини перетину кордону і шляхи виїзда з України. Існують також факти, коли подавачі вказували ніби є членами української родини, яка вже перебуває в Данії, хоча це не відповідало дійсності. У випадку, коли міграційна служба знаходить такі кейси, то передбачено, що прихисток не буде продовжений. Також доволі частими були випадки, коли до Данії приїжджали українці, що перебували в інших країнах на заробітках на момент 1 лютого 2022 року, але все одно отримували СЛ1. Якщо така помилка буде помічена – заявнику прийде відмова у продовженні, навіть якщо він не намагався нічого приховати при подачі заявки.
- СЛ2 можуть скасувати також у випадку, якщо сумісне проживання з особою на СЛ1 припинилося. Прикладом може бути як розлучення, так і інші випадки, де фактичне проживання за однією адресою не має місця, шлюбних стосунків не існує, а є лише офіційна, формальна рамка. Відомо про факти, коли до Данії переїздили чоловікі, які до повномасштабного вторгнення перебували на заробітках в інших країнах, посилаючись на те, що в Данії тимчасовий прихисток як українські переселенки отримали їхні дружини. Але після того, як чоловіку видавався дозвіл СЛ2, жінка поверталася додому в Україну.
Водночас, в пункті про припинення сумісного проживання є певні винятки. СЛ2 не скасують особі, яка роз’їхалася або розлучилася з партнером через насилля в родині, в тому числі й у відношенні до дітей. Ще одним винятком з цього правила є припинення сумісного проживання внаслідок смерті особи з СЛ1.
- Загроза держ-безпеці, громадському спокою, безпеці або здоров’ю. Окрім таких екзотичних випадків як шпигунство та тероризм, причиною відмови за цим пунктом може стати ціла низка випадків, які, на жаль, іноді зустрічаються серед українців. Сюди відносяться крадіжки в магазинах, дебоші та надокучання сусідам, бійки, погрози, словесні образи, які можуть кваліфікуватися як психологічне насилля, гучні скандали в комуні або школі, які закінчилися викликом поліції, вандалізм та псування чужого майна, тощо. Щодо штрафів за порушення ПДР – все залежить від характеру вчинку. Водіння в нетверезому стані однозначно можна розцінити як створення загрози для інших, тому відмова у продовженні прихистку тут можлива. А от забудькуватий водій, який отримав штраф за неправильно виставлений час на парковочному годиннику, може не боятися проблем з міграційною.
Варто звернути увагу, що для отримання відмови за цим пунктом зовсім не обов’язково бути засудженим за якесь правопорушення. В залежності від характеру порушення, може бути достатньо й наявності справи у поліції без доведення її до суду.
- Порушення міжнародного законодавства, які передбачають депортацію, заборону на в’їзд або неможливість отримання притулку в Данії. Сюди можна віднести скоєння військових злочинів, переховування від карної відповідальності за скоєне вбивство, викрадення, тортури або інші тяжкі злочини, перебування у списках осіб, яким заборонено в’їзд до Шенгенської зони, а також визнання винним або підозрюваним у злочинах, за які данським законодавством передбачена депортація з країни. Причому це правило стосується й випадків, коли правопорушення було скоєно поза межами Данії. Під цей пункт можуть потрапити порушники правил перетину кордону, а також особи, які були раніше депортовані з Данії або іншої країни Шенгену, але змогли повернутися попри заборону на в’їзд, скориставшись тотальним хаосом перших місяців повномасштабного вторгнення.
- Особа страждає на заразну хворобу або психічний розлад, які роблять її небезпечною для оточуючих. Прикладом можуть слугувати випадки, коли особа періодично влаштовує дебоші та заважає сусідам, але не може бути притягнутою до адміністративної чи карної відповідальності через стан неосудності. Сюди ж можна віднести неадекватну поведінку на зустрічах в комуні або інших установах, через яку порушується режим роботи або працівники відчувають себе в небезпеці.
Це вичерпний перелік пунктів, за якими можна отримати відмову у продовженні прихистку, зазначених у законі, хоча конкретних прикладів, які можна віднести до цих пунктів, може бути значно більше. Попри це, ми все частіше зустрічаємо в соцмережах історії про те, що комусь СЛ1 не продовжили через інші причини. Значна кількість таких історій має неправильне розуміння причин відмиви і автори фактично сіять неправдиві дані.
Давайте розберемо найбільш поширені опасіння, які не мають нічого спільного з діючим законодавством.
- Особа має прописку у т.з. “безпечному регіоні” України. Данське законодавство не містить жодного документу, який закріплює розподіл території України на “безпечні” та “небезпечні” зони, і питання подібного розподілу ніколи не піднімалося серед данських політиків. Дезінформація, ймовірно, виникла через те, що у сусідній Норвегії ситуація відрізняється: там визначають рівень небезпеки в регіоні, звідки прибули біженці, і відповідно до цього ухвалюють рішення про доцільність надання прихистку переміщенним особам.
- Особа ухилялася від відвідування практики та мовної школи, а також саботувала спроби влаштуватися на роботу. Хоч такі дії і є порушенням умов інтеграційного контракту, відмова у продовженні прихистку лише за невиконання умов отримання соціальних виплат не зазначене як можлива причина відмови у продовженні прихистку. Інша справа, коли схеми ухилення містили елементи шахрайства, неадекватної поведінки, мали місце погрози працівникам джоб-центру або співробітникам фірми, куди особу намагалися влаштувати на роботу або практику, тощо.
- Особа ухиляється від мобілізації чи проходження військової служби. Такі дії є порушенням українського законодавства, але вони не належать ані до категорії військових злочинів, ані до категорії правопорушень, за які в Данії передбачається депортація. Однак варто зазначити, що тематика використовування прихистку українськими чоловіками призовного віку для уникнення відправлення на війну неодноразово піднімалася серед данських політиків. Зокрема це питання згадувалося при розгляді останніх поправок до закону про особливий статус українців. Але законодавчого закріплення механізмів запобігання таким випадкам не відбулося. Реальною причиною відмови може стати, наприклад, надання неправдивої інформації при подачі на прихисток або ж незаконний перетин кордону, але ніяк не сам факт ухилення від мобілізації.
Наостанок хочеться додати, що міграційна служба Данії повідомляє, що планує розглянути всі справи з продовження прихистку для українців до 17 березня 2025. Водночас, міграційні посадовці просять зв’язатися з ними тих українців, яким нічого не прийде до вказаного часу.
Про те чи всім українським підліткам потрібна гімназійна освіта в Данії читайте текст Ольги Ковальової тут
Про Музей щастя в Копенгагені та данську філософію життя читайте в тексті дослідника Meik Wiking тут
Olga Kovalova / Ольга Ковальова
