З 2 по 8 березня 2026 року в Данії тривали дискусії між політиками щодо майбутніх парламентських виборів, обговорювали колишнього шеф-кухаря Noma та переживали як повернути данців з Ближнього Сходу.
– В Данії з’явився новий міст, який назвали на честь королеви Маргрете II
– На птахофермах знищили понад 500 тисяч птахів через пташиний грип
– Данія приєднається до стратегічного співробітництва з Францією щодо ядерного стримування
– 800 данців хочуть вилетіти спецрейсом із ОАЕ, але місць лише 200
– Шеф-кухар Noma Рене Редзепі звинувачений у насильстві над працівниками
– Політики Фолькетингу сперечаються про заборону пестицидів для захисту питної води
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
В Данії з’явився новий міст, який назвали на честь королеви Маргрете II
Новий міст, який з’єднує острови Зеландія та Фальстер через острів Маснедо, офіційно називатиметься «Міст королеви Маргрете II» (дан. Dronning Margrethe II’s Bro). Назву оголосили напередодні відкриття переправи.
Міністр транспорту Данії Томас Даніельсен (дан. Thomas Danielsen) заявив, що пропозицію назвати міст на честь королеви подало його міністерство. За його словами, монархиня раніше відвідувала будівництво і проявляла значний інтерес до проєкту.
«Я раніше відвідував цей проєкт разом з королевою, і вона виявила до нього великий інтерес. Вона також знала всю історію про свого дідуся, який відкрив старий міст ще в 1937 році», – сказав міністр.
У королівському дворі погодилися з пропозицією. Очікується, що Маргрете II візьме участь у відкритті мосту 6–7 червня. Вона також буде присутня під час останнього проїзду старим мостом.
У дні відкриття на мосту проведуть масові події. Зокрема, заплановані велозаїзд і забіг, у якому мають взяти участь близько 10 тисяч бігунів.
Будівництво нового мосту тривало кілька років. Він замінить старий міст через протоку Сторстрем, який відкрили у 1937 році. Тоді переправу відкривав прадід нинішньої королеви Крістіан X (дан. Christian X).
На птахофермах знищили понад 500 тисяч птахів через пташиний грип
Від початку сезону пташиного грипу в Данії знищили понад 500 тисяч птахів. Сезон пташиного грипу почався 1 жовтня. Відтоді в країні зафіксували 21 спалах хвороби серед птахоферм, і це найбільший показник за весь час спостережень.
Лише за останні три тижні через вірус знищили понад 140 тисяч птахів, заявляє DR. Найбільше спалахів останнім часом виявили на островах Південна Зеландія, Лолланн та Фальстер.
Керівниця підрозділу здоров’я тварин у Fødevarestyrelsen Метте Кіркесков Сі (дан. Mette Kirkeskov Sie) заявила, що вірус поширений по всій країні.
«Завтра все може змінитися. Інфекція насправді поширена по всій країні, тож не можна сказати, що в якихось районах ризик більше чи менше», – сказала вона.
У районах, де зафіксували спалахи, створили обмежувальні зони радіусом 10 кілометрів. Перші три кілометри становлять зону захисту, ще сім – зону спостереження. У цих зонах діють спеціальні правила для власників домашньої птиці.
Через обмеження частина фермерів не може продавати продукцію. Наприклад, ферма Kløverbakken біля міста Herlufmagle змушена утилізувати близько 6 тисяч яєць, що призведе до втрат приблизно 12 тисяч данських крон, розповів фермер Міхаель Нееруп (дан. Michael Neerup).
Професор ветеринарної вірусології з Københavns Universitet Ларс Ерік Ларсен (дан. Lars Erik Larsen) зазначив, що зараження людей трапляється рідко.
«Люди можуть заразитися цим вірусом, але для цього потрібно піддатися впливу надзвичайно великої кількості вірусу. У нас в Данії ніколи не було жодного такого випадку», – сказав він.
Фахівці радять не торкатися мертвих птахів у природі, але наголошують, що купувати яйця та м’ясо птиці в магазинах безпечно.
Пташиний грип – це вірусна хвороба, яка регулярно поширюється серед птахів у Європі в осінньо-зимовий період, зокрема через міграцію диких птахів. У разі виявлення вірусу на фермі все поголів’я зазвичай знищують, щоб зупинити поширення інфекції.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В Ютландії зникли 700 поштових голубів”
Данія приєднається до стратегічного співробітництва з Францією щодо ядерного стримування
Данія приєднається до стратегічного співробітництва з Францією у сфері ядерного стримування. Про це повідомило данське медіа DR після пресконференції уряду.
Франція планує розширити свій ядерний арсенал і збільшити кількість ядерних боєголовок. До співпраці, окрім Данії, долучаться також Швеція, Німеччина та інші європейські країни. Німеччина, за планом, матиме ключову роль у цьому партнерстві.
За словами уряду, Данія може брати участь у спільних військових навчаннях і повітряному спостереженні. Водночас влада підкреслює, що розміщення ядерної зброї на данській території не планується.
Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen) зазначила, що ініціатива має доповнювати ядерне стримування в межах НАТО. Співпраця з альянсом при цьому зберігається.
Кореспондент DR із питань оборони Мес Корсагер (дан. Mads Korsager) назвав рішення «підстрахуванням» для Данії.
«Данія та група європейських країн зараз намагаються створити альтернативу американським ядерним силам стримування. Вони все ще покладаються на Атлантичну лінію, але водночас намагаються створити щось у себе на власному задньому дворі», – сказав він.
Раніше Данія десятиліттями дотримувалася політики відсутності ядерної зброї на своїй території. Уряд заявляє, що це правило залишається чинним. Нове співробітництво має посилити безпеку Данії та Європи, але не замінює механізми НАТО.
800 данців хочуть вилетіти спецрейсом із ОАЕ, але місць лише 200
Близько 800 громадян Данії зареєструвалися на спеціальний рейс із Об’єднаних Арабських Еміратів до Данії, який прилетів в неділю. Водночас на борту було лише 200 місць. Про це міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен (дан. Lars Løkke Rasmussen) повідомив у коментарі DR Nyheder.
Спецрейс організувало Міністерство закордонних справ Данії для евакуації громадян, які опинилися на Близькому Сході через обмеження авіасполучення в регіоні. За словами міністра, станом на п’ятницю вранці заявки на виліт подали близько 800 людей.
Через обмежену кількість місць на літаку приблизно 600 данців не змогли скористатися цим рейсом.
«Все відбувається в порядку живої черги. Ми також стежимо за процесом», – сказав Ларс Льокке Расмуссен.
Він додав, що кількість комерційних рейсів з Об’єднаних Арабських Еміратів поступово збільшується. Данський уряд також звернувся до влади країни з проханням сприяти запуску додаткових прямих комерційних рейсів до Копенгагена.
Міністерство розглядає можливість організації ще одного спеціального рейсу, але не раніше ніж після вихідних. За словами міністра, частина людей, які не потраплять на недільний рейс, може обрати самостійний виліт, якщо з’являться доступні комерційні варіанти.
Ситуація для данців, які перебувають у різних країнах Близького Сходу, відрізняється. Наприклад, повітряний простір Оману залишається відкритим, тоді як в інших країнах він може бути закритий. Через це міністр закликав громадян стежити за рекомендаціями місцевої влади.
Окрема ситуація склалася для данців у Катарі, де повітряний простір залишається закритим. За словами Ларса Льокке Расмуссена, уряд розглядає можливість наземного транспортування людей до Саудівської Аравії, звідки вони зможуть вилетіти літаком. Така поїздка може тривати приблизно десять годин.
Обмеження авіасполучення в регіоні запровадили через ескалацію конфлікту на Близькому Сході. Через це частина пасажирів із різних країн опинилася в транзитних державах без можливості швидко повернутися додому.
Шеф-кухар Noma Рене Редзепі звинувачений у насильстві над працівниками
Данський шеф-кухар Рене Редзепі (дан. René Redzepi), співзасновник ресторану Noma в Копенгагені, отримав звинувачення у фізичному та психологічному насильстві щодо працівників. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на інтерв’ю з 35 колишніми співробітниками ресторану.
За даними видання, колишні працівники розповіли про випадки ударів, штовхання та принижень у кухні ресторану. Розслідування ґрунтується на свідченнях людей, які працювали або проходили стажування в Noma між 2009 і 2017 роками.
Деякі співробітники стверджують, що Редзепі міг бити підлеглих по обличчю або в живіт, штовхати їх об стіну чи колоти кухонними інструментами. Також, за словами джерел, він нібито погрожував використати свій вплив у ресторанній індустрії, щоб перешкодити їхній кар’єрі або створити проблеми для їхніх родин.
Одна з колишніх працівниць, яка назвалася лише на ім’я Алессія, описала атмосферу на роботі так: «Йти на роботу було схоже на те, як йти на війну».
В іншому епізоді, описаному у матеріалі, Редзепі нібито вдарив су-шефа по ребрах під час робочої зміни після того, як той увімкнув гучну техномузику.
DR зазначає, що не мало змоги незалежно перевірити ці свідчення.
Сам Рене Редзепі визнав, що в минулому міг поводитися агресивно, хоча не підтвердив усі описані деталі. У відповіді для DR він написав: «Я хотів би вибачитися за це, мені дуже шкода, і з того часу я працював над тим, щоб змінитися».
У заяві ресторану Noma зазначили, що описані випадки стосуються подій 10–17-річної давності й не відображають сучасних умов роботи. Ресторан повідомив, що розпочав незалежне розслідування робочого середовища.
Рене Редзепі раніше публічно говорив про проблеми з контролем гніву та зазначав, що проходив терапію і відійшов від щоденного управління кухнею.
Ресторан Noma в Копенгагені має три зірки Michelin і п’ять разів очолював рейтинг найкращих ресторанів світу. У 2025 році заклад призупинив роботу на невизначений час, щоб зосередитися на проєкті Noma Projects і серії pop-up ресторанів. Зокрема, найближчим часом Noma планує відкрити pop-up ресторан у Лос-Анджелесі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “KFC у Данії на межі банкрутства: працівникам не виплачують зарплати”
Політики Фолькетингу сперечаються про заборону пестицидів для захисту питної води
Питання забруднення питної води пестицидами стало темою політичної дискусії напередодні парламентських виборів у Данії. Партії пропонують різні підходи до захисту підземних вод, повідомляє DR.
Чотири партії (Соціалістична народна партія, Радикальна Венстре, Альтернатива та Червоно-зелений альянс) пропонують запровадити національну заборону на використання пестицидів у районах, де формується підземна вода. Йдеться приблизно про 160 тисяч гектарів територій.
Лідер Радикальної Венстре Мартін Лідегор (дан. Martin Lidegaard) раніше заявив:
«Якщо ви хочете забезпечити всю Данію питною водою так дешево, як зазначено у власному звіті уряду, тобто 360 мільйонів крон, ну тоді просто починайте».
Водночас Данські демократи виступають проти такого рішення. За словами екологічного речника партії Кіма Едберга Андерсена(дан. Kim Edberg Andersen), заборона може серйозно вдарити по сільському господарству.
Партія Venstre і Ліберальний альянс вважають, що проблему варто вирішувати через угоду з міністерством і масштабну кліматичну домовленість 2024 року. Ця домовленність передбачає перетворення приблизно 400 тисяч гектарів сільськогосподарських земель на природні території або ліси.
Соціал-демократи та партія Moderaterne підтримують ідею національної заборони на використання пестицидів у найбільш уразливих зонах підземних вод.
За даними звіту Міністерства довкілля Данії, з 1998 року від пестицидів і нітратів захистили менш ніж 10 тисяч гектарів земель. Це близько 1,5% із приблизно 600 тисяч гектарів територій, які планували захистити. Торік залишки пестицидів виявили більш ніж у половині перевірених свердловин.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Копенгаген: афіша подій на березень 2026” – матеріал Анни Куделі
“Старе місто в Орхусі – музей просто неба” – матеріал Анни Куделі
“Орхус: Афіша подій на березень 2026” – матеріал Марини Хоменко
“Данська Масляна: про Fastelavn і рецепт легендарної булочки – fastelavnsboller” – матеріал Каріни Прокопюк.
“Що таке Uge Seks та деякі факти про секс-освіту в Данії” – матеріал Анни Іваненко
