З 3 по 9 серпня 2026 року в Данії обговорювали різні аспекти життя іноземців в данському суспільстві.
– Імами отримують дозвіл одружувати в Данії, не розуміючі жодного слова з курсу данських цінностей
– У Північній Ютландії є ризик скасування автобусних маршрутів: бракує 60 мільйонів крон
– В Хольбеку судять матір і доньку за контрабанду 67,2 кілограма кокаїну
– У Східній Ютландії заарештували трьох підлітків за підозрою в підготовці теракту в школі
– Невідомий чоловік зрізав український прапор на ратуші в Орхусі
– У Данії критикують кампанію Hizb ut-Tahrir, спрямовану на мусульманських старшокласників
– Кількість філіппінців у Гренландії за 10 років зросла більш ніж у 8 разів
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Імами отримують дозвіл одружувати в Данії, не розуміючі жодного слова з курсу данських цінностей
В Данії планують перевірити проведення обов’язкового курсу з демократії для релігійних служителів після повідомлень, що його можна пройти без знання данської мови. Про це повідомляє DR із посиланням на Kristeligt Dagblad.
Курс з демократії є обов’язковою умовою для отримання права проводити церемонії одруження поза Данською народною церквою. Програма курсу охоплює теми сімейного права, демократії, свободи слова, рівності та права на розлучення. Навчання проводять данською та англійською мовами.
Священник незалежної громади Skjern Bykirke Якоб Ульріксен (дан. Jakob Ulriksen), який відвідував курс у червні, заявив, що серед учасників були шестеро турецьких імамів, які, за його словами, не розуміли данську мову і, відповідно, не брали участі в обговореннях.
«На одному уроці був кумедний випадок, коли виявилось, що половина класу не розуміла, про що взагалі запитує вчитель», – сказав Якоб Ульріксен.
За його словами, після завершення курсу учасники отримують сертифікат лише за присутність, жодного підсумкового іспиту немає. Він вважає, що така система знижує ефективність вимоги щодо обов’язкового навчання.
Міністерка у справах церков Іда Оукен (дан. Ida Auken) назвала ситуацію неприйнятною та доручила міністерству перевірити організацію курсів. Вона також заявила, що готова розглянути різні варіанти посилення вимог, зокрема запровадження підсумкової перевірки знань.
Водночас заклад Københavns Professionshøjskole, який проводить курс, повідомив, що не погоджується з описом подій. У закладі зазначили, що група користувалася послугами перекладача, який забезпечував письмовий переклад матеріалів і пояснення в чаті. Також там підтвердили, що учасники можуть складати курс із перекладачем, якого вони мають забезпечити самостійно, а сертифікат видають за фактом проходження навчання.
Контекст
Вимогу обов’язково пройти демократичний курс запровадили у 2018 році після ухвалення закону про релігійні громади. Однією з його цілей було запобігання практикам, що суперечать данському законодавству, зокрема використанню неофіційних ісламських шлюбних і розлучних договорів.
У Північній Ютландії є ризик скасування автобусних маршрутів: бракує 60 мільйонів крон
У регіоні Північна Ютландія заявили про дефіцит у 60 мільйонів данських крон у бюджеті громадського транспорту на наступний рік. Через це регіональна влада планує звернутися до парламенту Данії по додаткове фінансування.
За даними транспортної компанії Nordjyllands Trafikselskab, дефіцит виник через зростання цін на пальне та зменшення кількості молодих пасажирів, які користуються автобусами й поїздами.
Комітет регіональної ради вже отримав пропозиції щодо скорочення витрат. Вони передбачають зменшення кількості рейсів на окремих маршрутах або повне закриття деяких із них.
Членкиня регіональної ради Сюсанне Флюдк’яр (дан. Susanne Flydtkjær) заявила, що найбільше занепокоєння викликає можливе скорочення автобусного сполучення в сільській місцевості, де жителі залежать від громадського транспорту для поїздок на роботу.
Голова комітету з питань довкілля, мобільності та освіти Поуль Крістенсен (дан. Poul Kristensen) зазначив, що регіон самостійно не зможе вирішити проблему. За його словами, влада очікує роз’яснень щодо державної підтримки, яку уряд раніше анонсував для громадського транспорту через подорожчання пального.
Регіон планує звернутися до депутатів парламенту Данії, щоб з’ясувати, на який обсяг фінансування можна розраховувати.
Раніше цього літа уряд Данії повідомив про намір виділити додаткові кошти на підтримку громадського транспорту. Однією з головних цілей програми є збереження автобусних маршрутів у сільських районах, які можуть опинитися під загрозою через зростання витрат.
В Хольбеку судять матір і доньку за контрабанду 67,2 кілограма кокаїну
У Хольбеку 24-річну жінку та її 46-річну матір звинувачують у перевезенні з Німеччини до Данії загалом 67,2 кілограма кокаїну. Донька заявляє, що її мати не знала про наркотики в автомобілі.
Як повідомляє Fyens Stiftstidende, за версією прокуратури, 18 серпня минулого року жінки перевезли через кордон щонайменше 30 кілограмів кокаїну. Наркотики були заховані в спеціальному відсіку автомобіля Peugeot 5008, яким користувалася 24-річна жінка.
Другий епізод, за даними обвинувачення, стався 2 листопада. Тоді через дансько-німецький кордон нібито перевезли ще 37,2 кілограма кокаїну. Того самого дня обох жінок затримали.
Під час обох поїздок у машині перебували троє дітей віком до десяти років. Обидві дорослі обвинувачені перебувають під вартою з 3 листопада.
24-річна донька не визнає провину за епізодом 18 серпня. Щодо другого епізоду вона визнає провину частково. Її 46-річна мати не визнає провину за жодним із двох епізодів.
«Моя мама не знала, що в автомобілі був кокаїн», – заявила донька в суді.
За словами жінок, їхні поїздки до Німеччини були звичайними сімейними поїздками, під час яких вони планували робити покупки, зокрема в Primark і Fleggaard.
Донька стверджує, що кокаїн, знайдений в автомобілі 2 листопада, помістили туди приблизно за місяць до поїздки. За її словами, це сталося в Себю (дан. Sæby). Вона заявила, що не знала про приховані відсіки та не хоче розповідати, хто саме залишив там наркотики.
За версією доньки, кокаїн мали доставити до Лолланна (дан. Lolland). Однак незабаром вона опинилася в кризовому центрі й не виконала це завдання. Там вона забула про наркотики в автомобілі.
Під час суду також прослухали записи прослуховування розмов із поїздки в листопаді. Прокурор Андреас Даль (дан. Andreas Dahl) запитав доньку про фразу, що її мати має поїхати з нею, «щоб це більше нагадувало сімейну поїздку».
Донька пояснила, що боялася, що комуна може забрати її дітей, якщо їх надто часто доглядатимуть інші люди.
Прокурор також представив фотографії грошей, які 24-річна жінка зберігала у Snapchat. Вона заявила, що отримала ці кошти від так званого sugardating – побачень із чоловіками за оплату.
Судовий розгляд продовжиться в п’ятницю. Вирок у справі очікують 31 серпня.
У Східній Ютландії заарештували трьох підлітків за підозрою в підготовці теракту в школі
У Східній Ютландії трьох підлітків віком 15, 16 і 16 років взяли під варту за підозрою у підготовці теракту проти школи Hadsten Skole. Справу підтвердила Служба безпеки й розвідки Данії (дан. Politiets Efterretningstjeneste, PET), повідомляє DR.
Підлітків затримали вранці 3 серпня. Двох із них затримали у Східній Ютландії, ще одного – у Копенгагені. Під час судового засідання в місті Раннерс (дан. Randers) їм висунули підозру у спробі вчинення терористичного акту.
За версією слідства, підозрювані планували поранити або вбити кількох людей у школі Hadsten Skole. Підготовка нібито відбувалася через платформи Discord і Telegram. За даними прокуратури, план не був реалізований, оскільки поліція затримала підозрюваних до його виконання.
Усі троє не визнають провину. Суд постановив залишити їх під вартою до 31 серпня. Через неповнолітній вік вони перебуватимуть у закритому закладі для молоді, а не у звичайному слідчому ізоляторі. Також суд призначив усім трьом психіатричну експертизу.
Оперативний керівник PET Флеммінг Драєр (дан. Flemming Drejer) підтвердив, що провадження відкрито за статтями про тероризм. За його словами, справа є ізольованою, а загрози для населення немає.
У комуні Фаврсков (дан. Favrskov Kommune), в якій знаходиться зазначена школа, повідомили, що підозрювані не є її мешканцями. Влада активувала кризовий план, проведе інформаційні зустрічі для працівників школи та батьків, однак наголосила, що навчальний заклад працюватиме у звичайному режимі після завершення літніх канікул.
Контекст
На початку розслідування DR повідомляло, що справа може бути пов’язана з радикальними онлайн-мережами, відомими під назвою NVE, зокрема спільнотами The Com і 764. Правоохоронці поки не розкривають деталей розслідування, а судове засідання проходило у закритому режимі.
Невідомий чоловік зрізав український прапор на ратуші в Орхусі
Український прапор перед ратушею Орхуса, який майорів там понад чотири роки як символ солідарності, був зумисно зрізаний невідомим чоловіком у п’ятницю, 7 серпня 2026 року. Поліція Східної Ютландії офіційно розслідує цей інцидент як акт вандалізму.
Зловмисник зрізав синьо-жовтий стяг, що висів поруч із данським прапором Даннеброг, і втік із місця події.
Зникнення прапора викликало реакцію політиків, зокрема радника департаменту техніки та довкілля Ніколай Банг у дописі на Facebook згадав свій візит до Львова, де йому довелося кілька годин перебувати в укритті. Він назвав війну «війною на знищення проти демократичної європейської країни».
«Саме це ви підтримуєте, коли чините вандалізм проти символу сильної солідарності, яку Орхус має з Україною», — написав він. — «Але не хвилюйтеся, прапор знову буде піднято, і підтримка триватиме з незмінною силою».
Подію освітили регіональні медіа Århus Stiftstidende та TV2 Østjylland: відповідні пости на фейсбуці швидко отримали незвичну для цих сторінок кількість реакцій та коментарів, здебільшого антиукраїнських.
Det er da ikke noget med sabotage at gøre. Det er kun det danske flag der skal flages med her i Danmark. I kan tage til Ukraine, jer der elsker korruption. «Це взагалі не має нічого спільного із саботажем. У Данії слід піднімати лише данський прапор. А ті, хто любить корупцію, можуть їхати в Україну.»
Der ska sgu ikke flages med andre flag end danske, ikke alle støtter det korrupte Ukraine. «Тут не слід вивішувати жодних інших прапорів, окрім данського. Не всі підтримують корумповану Україну.»
Man kan undre sig over, at det tager 4 år at blive journalist, når man vil kalde det for “ sabotage “. Hvad med at udvise lidt respekt, ved at flage med det grønlandske og færøske flag, i stedet for. «Дивно, що потрібно 4 роки, щоб стати журналістом, якщо називаєш це “саботажем”. Можна було б проявити трохи поваги й вивісити прапори Гренландії та Фарерських островів замість цього.»
Det eneste sabotage er at det flag overhovedet har været hejst! «Єдиний саботаж тут — це те, що цей прапор взагалі був піднятий!»
Sympati flag burde ikke hænges op i rådhuset eller Folketinget. Danmark er Dansk og ikke en korrupt krigszone til en tigger. «Прапори солідарності не слід вивішувати ні в ратуші, ні в парламенті. Данія — це Данія, а не корумпована воєнна зона для жебраків.»
Sæt det danske flag op i stedet for. «Поставте краще данський прапор.»
At kalde det for sabotage, er vel at stramme skruen. Vedkommende er nok ikke alene om at være træt af et flag i alle retninger som ikke har noget at gøre med det Danske. Hvis det skulle minde om noget dansk, vil det være et Brøndby flag, og det kan man da godt forholde sig til at de ikke ønsker i Aarhus «Називати це саботажем — мабуть, перебільшення. Людина, ймовірно, не єдина, кому набридли прапори, що не мають нічого спільного з Данією. Якщо вже й нагадувати щось данське, то це був би прапор футбольного клубу “Брондбю” — і можна зрозуміти, що в Орхусі його не хочуть бачити .»
Tja, der vel mange som ikke støtter krigen og eller MF og hendes totalt ugennemsigtige måde at støtte hendes Darling Mr Zelenskyy, hvor intet er dokumenteret. Vi kunne have støttet med 1/4 og det havde stadig været godkendt. Men make peace not war. «Ну, багато хто не підтримує війну та пані MF з її абсолютно непрозорим способом підтримки улюбленого пана Зеленського, де нічого не задокументовано. Ми могли б підтримати лише на чверть, і цього було б достатньо. Але краще робити мир, а не війну.»
Giv den mand en medalje «Дайте цьому чоловікові медаль.»
Значна частина сторінок коментаторів містить мінімальний авторський контент (перепости, фото тварин, природи) або контент, який має мінімальну кількість реакцій від користувачів, що може свідчити, зокрема, про ситуативну активність в соцмережах.
Як відомо, 80% громадян вважають важливим, щоб Україна перемогла у війні.
Данія витрачає 3,25% ВВП на допомогу Україні — це найбільший показник у світі, випереджаючи навіть Балтійські країни.
У суспільстві існує консенсус: допомога Україні — це «захист власної безпеки»
У Данії критикують кампанію Hizb ut-Tahrir, спрямовану на мусульманських старшокласників
Ісламістська організація Hizb ut-Tahrir запустила кампанію для мусульманських учнів данських гімназій. Організація надіслала листа мусульманським старшокласникам і закликала їх зберігати та демонструвати свою ісламську ідентичність. Кампанію розкритикували директори шкіл, представники гімназій та міністр у справах імміграції й інтеграції Мортен Бьодсков (дан. Morten Bødskov), повідомляє DR.
У листі до нових учнів Hizb ut-Tahrir закликає їх «стояти твердо за свою ісламську ідентичність і носити її з гордістю», а також зазначає, що учні можуть опинитися в молодіжному середовищі, де поведінка, норми та спосіб життя, які не відповідають ісламу, представлені як природний або бажаний вибір.
Для контексту: Hizb ut-Tahrir – це міжнародна ісламська політична організація, яка виступає за об’єднання мусульманських країн в ісламську державу, тобто в халіфат. Організація виступає проти демократії та підтримує суспільний устрій на основі шаріату. У Данії вона діє з 1990-х років.
Ректор Mulernes Legatskole в Одense Генрік Вестергорд Стокгольм (дан. Henrik Vestergaard Stokholm) заявив, що зміст кампанії суперечить цінностям данської освіти. У його школі навчається багато мусульманських учнів.
«Але, з іншого боку, ми як директори й політики повинні рішуче відмежуватися від цього, тому що ми в Данії маємо демократичні цінності та систему освіти, засновану на рівності та певному баченні людини, яке не відповідає тому, що я прочитав у цьому листі», – сказав він.
Голова організації Danske Erhvervsskoler og -Gymnasier Аллан Кортнум (дан. Allan Kortnum) також розкритикував звернення. За його словами, воно суперечить принципам свободи, толерантності, самостійності, демократичної освіти та особистої відповідальності, на яких ґрунтуються данські гімназії.
Водночас голова об’єднання учнів данських гімназій Оскар Тенсберг Гоффманн (дан. Oscar Tønsberg Hoffmann) зазначив, що релігійність не суперечить навчанню в гімназії. За його словами, молоді люди можуть мати різне ставлення до вечірок, алкоголю та стосунків, і це не є виключно проблемою мусульманських учнів.
Hizb ut-Tahrir не погоджується з критикою. Представник організації Еліас Ламбаре (дан. Elias Lambaret) заявив, що гімназії приєдналися до «ісламофобного політичного курсу». За його словами, в освітніх закладах підозріло ставляться до звичайної ісламської поведінки та поглядів, посилаючись, зокрема, на поняття «соціального контролю» та «радикалізації».
Кількість філіппінців у Гренландії за 10 років зросла більш ніж у 8 разів
У Гренландії різко зросла кількість працівників із Філіппін та Таїланду. Зараз на острові проживає близько 1300 громадян Філіппін – проти 160 десять років тому.
Загалом у Гренландії живе близько 1900 громадян азійських країн. Це приблизно 3,4% від населення острова, яке становить близько 56 500 людей.
Іноземні працівники потрібні через дефіцит кадрів. Вони працюють у готелях, ресторанах, магазинах, сфері прибирання та на рибних підприємствах. Також у Гренландії бракує кваліфікованих працівників, зокрема медсестер і будівельників.
У найбільшому готелі Нуука Hotel Hans Egede 30 із 70 працівників походять з Азії. Директор готелю Йорген Бай-Каструп (дан. Jørgen Bay-Kastrup) каже, що без іноземних працівників заклад не зміг би працювати в нинішньому форматі.
«Там просто недостатньо працівників, їх просто немає звідки взяти», – сказав він.
Однією з причин дефіциту кадрів є старіння населення. Багато жителів виходять на пенсію, а населення Гренландії, за прогнозами, може скоротитися приблизно на 20% у найближчі десятиліття. Водночас частина працездатних людей не працює і не зареєстрована як безробітна.
Іноземні працівники можуть отримати дозвіл на роботу в Гренландії, якщо роботодавець не знайшов місцевого працівника. Вакансія має бути відкритою щонайменше два тижні без успішного пошуку кандидата.
Дозвіл зазвичай видають на два роки, після чого його можна продовжувати. Якщо працівник втрачає роботу і не знаходить нової, він має залишити Гренландію. Працівники також можуть перевезти сім’ю, але за певних умов і без права на соціальні виплати.
Кількість філіппінських і тайських працівників почала особливо швидко зростати з 2021 року після запровадження спрощеної процедури залучення іноземних працівників. Нині до цієї системи приєдналися 172 гренландські компанії.
Зростання кількості азійських працівників також впливає на місцеве життя. У Нууку працюють тайські ресторани, а в магазині Arctic Sari Sari продають філіппінські та інші азійські продукти.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau, Fyens Stiftstidende та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“TechBBQ 2026: у Копенгагені відбудеться велика стартап- та tech-подія” – матеріал Анни Куделі
“Фестиваль Ганса Крістіана Андерсена в Оденсе: місто перетвориться на казку” – матеріал Анни Куделі
“Джазове серце Фюн – Middelfart Jazzfestival: цікаві факти” – матеріал Сніжани Бикановой
“L-14 – Проект закону про обмеження на прихисток для українців: позиції данських організацій” – матеріал Алли Шоріної
