Уряд Данії пропонує внести зміни в порядок надання прихистку українським біженцям і обмежити в майбутньому право на прихисток людям з «більш безпечних» областей України. Обмеження може стосуватися людей, які проживали в 14 областях, визначених данською владою як «менш постраждалі від війни». Пропозиція ще не ухвалена парламентом і наразі не змінює чинних правил.
Про ініціативу уряд Данії оголосив 22 серпня 2026 року, напередодні Дня незалежності України. Про це йдеться в офіційному повідомленні Міністерства імміграції та інтеграції Данії.
За задумом уряду, українці, які до виїзду проживали в областях, що вважаються «менш постраждалими від війни», надалі не зможуть отримати дозвіл на проживання за спрощеними правилами спеціального закону.
Які області можуть потрапити під обмеження
У повідомленні міністерства перелічено 14 областей:
- Черкаська;
- Чернівецька;
- Івано-Франківська;
- Хмельницька;
- Кіровоградська;
- Київська область, але не місто Київ;
- Львівська;
- Полтавська;
- Рівненська;
- Тернопільська;
- Вінницька;
- Волинська;
- Закарпатська;
- Житомирська.
Список відповідає переліку областей, який використовує Норвегія. За словами міністра імміграції та інтеграції Мортена Бьодскова (дан. Morten Bødskov), перелік надалі може змінюватися залежно від розвитку ситуації в Україні.
В урядових матеріалах ці області характеризують як території, де українська влада має високий рівень контролю, в той час як росія має низький рівень контролю або впливу, а кількість безпекових інцидентів і жертв серед цивільного населення оцінюється як порівняно низька. Водночас законопроєкт передбачає можливість додавати або вилучати області зі списку відповідно до зміни об’єктивних обставин. Це зазначалося ще в оприлюдненому раніше проєкті змін до спеціального закону.
Кого саме стосуватимуться зміни
Йдеться про нові дозволи на проживання, які видаються відповідно до спеціального закону для переміщених осіб з України.
За словами Мортена Бьодскова, запропоновані обмеження не вплинуть на українців, які вже перебувають у Данії.
Тобто оголошена ініціатива не означає, що людей, які вже мають дозвіл за спеціальним законом, автоматично позбавлять права на проживання або зобов’яжуть повернутися в зазначені області. Однак остаточні перехідні правила можна буде точно визначити лише після офіційного внесення законопроєкту.
Так само рішення не означає повної заборони в’їзду до Данії для мешканців відповідних областей. Уряд говорить саме про обмеження можливості отримати дозвіл за спрощеною процедурою Ukrainesærloven. В опублікованих матеріалах не стверджується, що такі люди будуть позбавлені можливості просити притулок або подаватися на інший тип дозволу на проживання, якщо вони відповідають установленим для цього вимогам.
Чому уряд пропонує обмеження
Головним обґрунтуванням уряд називає навантаження на данські муніципалітети.
За офіційною оцінкою, у муніципалітетах Данії зараз проживають близько 47 600 переміщених українців. Частині муніципалітетів, за словами уряду, складно знаходити житло для новоприбулих та забезпечувати їхнє включення в данське суспільство.
«Муніципалітети взяли на себе дуже велику відповідальність за прийом переміщених осіб з України. Але деяким муніципалітетам важко знайти житло для великої кількості українців та інтегрувати їх у данське суспільство. Тому уряд хоче обмежити кількість українців, які приїжджають до Данії, і таким чином зменшити навантаження на муніципалітети», – заявив міністр імміграції та інтеграції Мортен Бьодсков.
В інтерв’ю Ritzau міністр також підтвердив, що Данія орієнтувалася на досвід Норвегії. Подібні географічні обмеження вже запроваджували Норвегія і Швейцарія, де, за інформацією данського міністерства, після цього зменшилася кількість заяв.
Скільки українців зараз перебуває в Данії
На момент оголошення ініціативи уряд називає цифру приблизно 47 600 переміщених осіб з України, які проживають у данських муніципалітетах. Це найактуальніша офіційна оцінка, безпосередньо наведена Міністерством імміграції та інтеграції 22 серпня 2026 року.
Окрема офіційна статистика Міграційної служби Данії показує, що від 1 січня до 31 липня 2026 року було ухвалено 6 919 рішень про надання дозволу на проживання за спеціальним законом, із них 6 918 стосувалися Данії та одне Фарерських островів. Проте Міграційна служба застерігає, що статистика дозволів відображає кількість рішень, а не обов’язково кількість окремих людей, які фактично проживають у країні. Дані актуальні станом на 31 липня та сформовані на основі реєстрів станом на 1 серпня 2026 року. Детальні таблиці доступні в останньому офіційному статистичному звіті Міграційної служби Данії.
Коли можуть ухвалити рішення
Станом на 22 серпня уряд повідомив лише про намір внести законопроєкт, але в офіційному повідомленні не вказано:
- дати його внесення до парламенту;
- дати набрання змінами чинності;
- дати першого, другого або третього читання;
- перехідних правил для заяв, які будуть подані до набрання законом чинності.
Отже, нові обмеження поки не діють
Після внесення законопроєкт має пройти три читання у Фолькетингу та розгляд у профільному парламентському комітеті. Остаточне голосування відбувається під час третього читання. Відповідно до правил парламенту, нормальний мінімальний строк розгляду законопроєкту становить 40 днів від його внесення до третього читання, хоча за окремого рішення парламенту можливий прискорений розгляд. Процедуру описано на офіційній сторінці Фолькетингу про ухвалення законів.
Точну дату рішення можна буде назвати лише після появи законопроєкту в парламентській базі та оприлюднення календаря його розгляду.
Не лише за географічною ознакою
Уряд планує об’єднати географічне обмеження з іншими змінами щодо українців.
Зокрема, отримувачів соціальної допомоги kontanthjælp, які мають дозвіл за спеціальним законом, пропонується включити до так званого обов’язку працювати або брати участь у визначених муніципалітетом заходах нарівні з іншими отримувачами допомоги.
Також уряд пропонує скасувати спеціальні освітні правила, які дозволяють організовувати для переміщених дітей і молоді навчання англійською або українською мовою та дистанційне навчання з України.
Окремо до парламенту вже внесено інший законопроєкт L14, який має обмежити доступ до дозволів за Ukrainesærloven для українських чоловіків, на яких поширюються правила мобілізації. Наступний розгляд – 25 серпня. Ця частина є окремою законодавчою ініціативою і не повинна змішуватися з новою пропозицією щодо 14 областей.
Політична реакція
Партія Enhedslisten заявила, що голосуватиме проти законопроєкту.
Представник партії з питань імміграції Педер Хвельплунд (дан. Peder Hvelplund) пояснив данським медіа це тим, що через російські ракетні й дронові удари цивільне населення залишається під загрозою на всій території України, зокрема в центральних і західних областях:
«Війна в Україні змінилася. Агресивне просування росії означає велику кількість атак дронами та ракетами, а отже, цивільні українці перебувають під загрозою по всій країні. Тому неправильно говорити, що загроза стала меншою», – заявив Педер Хвельплунд.
Водночас міністр Мортен Бьодсков наполягає, що мета змін полягає в тому, щоб дозволи за спрощеними правилами отримували насамперед українці, які найбільше потребують захисту, та щоб зменшити навантаження на муніципалітети.
