З 26 січня по 1 лютого 2026 року в Данії обговорювали продовольчі чеки та відношення посольства США в Данії до данського прапора.
– Понад два мільйони жителів Данії отримають продовольчий чек від держави
– Німеччина та Данія погодили найбільший енергетичний проєкт в історії країни
– У Гладсаксе змінюють вуличне освітлення на червоне
– У Данії дозволили приватний імпорт ліків з-за меж ЄС
– Лікарня в Оденсе запровадила повторне використання ліків, щоб скоротити викиди CO₂
– Посольство США в Копенгагені прибрало прапори данських ветеранів
– До берега Північної Ютландії прибило кита
– Уряд Данії планує депортувати більше іноземців
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
Понад два мільйони жителів Данії отримають продовольчий чек від держави
Уряд Данії домовився з партіями Enhedslisten та SF про запровадження продовольчого чека для громадян, які найбільше постраждали від зростання цін на їжу. Про це повідомили після презентації угоди у Міністерстві фінансів, пише Ritzau.
На програму виділили 4,5 мільярда данських крон. Виплати будуть безподатковими та відбудуться у травні й червні.
Чеки отримають дитячі сім’ї, пенсіонери, безробітні та студенти, які проживають окремо. Дитячі сім’ї, де обоє батьків заробляють менш як приблизно 500 тисяч крон на рік кожен, отримають 5000 крон. Якщо дохід одного з батьків перевищує цю суму, сім’я отримає 2500 крон.
Пенсіонери з ліквідними заощадженнями менш як 350 тисяч крон, а також громадяни, які станом на листопад 2025 року отримували соціальні виплати, отримають по 2500 крон. Студенти, які живуть окремо та отримують SU, отримають 1000 крон.
Загалом продовольчий чек отримають понад два мільйони людей. За словами міністра фінансів Ніколая Ваммена (дан. Nicolai Wammen): «Ми погоджуємося, що це не вирішує всіх проблем, але воно точно потрібне».
Зі сторони політиків також звучить критика щодо того, що понад 32 тисячі низькооплачуваних працівників у Данії не отримають продовольчий чек, хоча мають річний дохід менше ніж 300 тисяч крон. За даними Cepos, йдеться про працівників без дітей віком до 18 років. Саме наявність неповнолітніх дітей є обов’язковою умовою для отримання чека. Це стосується, зокрема, касирів, офісних працівників і соціально-медичних асистентів.
Ініціативу вперше анонсували у новорічній промові прем’єр-міністерки Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen). Частина опозиційних партій вийшла з переговорів, аргументуючи це тим, що допомога розподіляється між надто широким колом отримувачів.
Німеччина та Данія погодили найбільший енергетичний проєкт в історії країни
Данія та Німеччина досягли домовленості щодо реалізації Energiø Bornholm – найбільшого енергетичного проєкту в історії Данії. Про це повідомив міністр клімату, енергетики та забезпечення Ларс Огор (дан. Lars Aagaard) під час саміту North Sea Summit у Гамбурзі, пише DR Nyheder.
Проєкт передбачає будівництво великих морських вітрових електростанцій на південь і південний захід від острова Борнхольм. Вироблену електроенергію планують збирати та перетворювати на Борнхольмі, після чого передавати кабелями до Зеландії та Німеччини
Сторони домовилися про розподіл витрат на проєкт. Остаточна вартість поки не визначена, але, за оцінками кліматичного аналітика DR Філіпа Кнока Кіркегора (дан. Filip Knaack Kirkegaard), вона може сягнути кількох сотень мільярдів данських крон. Лише вітрові турбіни можуть коштувати 50–60 мільярдів крон, окремо враховують витрати на кабелі та перетворювальну станцію на Борнхольмі.
У парламенті раніше розраховували профінансувати проєкт за рахунок доходів від продажу ділянок під морські вітрові парки. Проте у грудні 2024 року тендер завершився без заявок, через що уряд почав розробляти нову фінансову модель. Згідно з нею, держави не оплачують будівництво напряму, а надають гарантію ціни на електроенергію для інвесторів.
Європейський Союз вже підтримав Energiø Bornholm майже п’ятьма мільярдами данських крон. Очікується, що проєкт зможе забезпечувати електроенергією близько трьох мільйонів домогосподарств у Данії та Німеччині.
Угоду ще має остаточно схвалити парламент Данії, де урядова коаліція має більшість. Проєкт Energiø Bornholm анонсували як частину довгострокової стратегії розвитку відновлюваної енергетики та енергетичної співпраці між Данією і Німеччиною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В середу на Борнгольмі зникло все світло з невідомої причини”
У Гладсаксе змінюють вуличне освітлення на червоне
У муніципалітеті Гладсаксе в Данії оновлюють вуличне освітлення на ділянці Frederiksborgvej біля Skovbrynet, де мешкає колонія кажанів. Про це повідомляє муніципалітет Гладсаксе.
Освітлення підбирають так, щоб воно мінімально впливало на поведінку кажанів і водночас забезпечувало безпеку дорожнього руху для водіїв і велосипедистів. Підставою для такого рішення стали дослідження, які показують, що штучне світло змінює активність більшості видів кажанів.
На відрізку дороги, де зафіксована колонія, встановлюють червоне світло. За словами дорожнього інженера Йонаса Йоргенсена (дан. Jonas Jørgensen) з підрозділу Trafik og mobilitet, це компроміс між охороною природи та вимогами безпеки:
«Ми хотіли освітлення, яке б найменше впливало на кажанів та природу, не ставлячи під загрозу безпеку дорожнього руху. Найкращим освітленням для кажанів було б відсутність світлофорів або вимкнене світло, але оскільки це неможливо, червоне світло є найкращим варіантом, і ми обрали саме його на тій частині маршруту, де живуть кажани».
Голландське дослідження показало, що світло з короткими хвилями (синє, зелене та біле) сильніше впливає на активність кажанів, ніж світло з довшими хвилями, зокрема червоне. Для полювання більшості видів кажанів саме червоне світло вважають найменш шкідливим.
Водночас у зонах перехресть і на ділянках, де велосипедисти перетинають дорогу, використовують тепле біле світло та вищі опори освітлення. Це має покращити видимість і безпеку для людей. Пані Мер комуни Тріне Ґресе (дан. Trine Græse) зазначає:
«Як муніципалітет, що досягнув мети сталого розвитку, ми прагнемо бути лідерами у забезпеченні найкращих умов для тварин, людей та біорізноманіття. Цей проєкт є гарним прикладом того, як ми можемо розумно збалансувати вимоги щодо безпеки дорожнього руху та доступності з добробутом тварин та біорізноманіттю».
Проєкт розробили у співпраці з професійними світлодизайнерами. Світлодизайнер Філіп Єлверд (дан. Philip Jelvard) з Light Bureau наголошує, що нове освітлення потребуватиме періоду звикання як для людей, так і для тварин:
«Було цікаво співпрацювати з муніципалітетом, який впроваджує Глобальні цілі, таким як Гладсаксе, який прагне кинути виклик традиційному та має амбіції покращити умови життя як людей, так і тварин».
За даними муніципалітету, на Frederiksborgvej зафіксували сім видів кажанів. Жоден із них не перебуває під загрозою зникнення, однак деякі види, зокрема нетопир звичайний і вухань бурий, чутливі до впливу доріг та освітлення.
Гладсаксе є першою в Данії так званою «комуною Цілей сталого розвитку» й інтегрує Цілі ООН у свою загальну стратегію розвитку. У межах модернізації освітлення муніципалітет планує замінити близько 5 тисяч світильників на більш енергоефективні.
У Данії дозволили приватний імпорт ліків з-за меж ЄС
З 1 січня у Данії стало законно замовляти ліки для власного вжитку з-за меж Європейського Союзу, зокрема з онлайн-магазинів у Китаї. Про це повідомляє данський суспільний мовник DR.
Раніше така практика була заборонена. Заборону скасувала міністерка охорони здоров’я Софі Льоде (дан. Sophie Løhde). Рішення викликало критику з боку Аптечної асоціації, Лікарської асоціації, Данського товариства загальної медицини та галузевої асоціації фармвиробників LIF.
Головний консультант LIF Тюґе Арнольд Канто Ларсен (дан. Tyge Arnold Canto Larsen) заявив про «ризик для пацієнтів». За його словами, ліки з країн поза ЄС не обов’язково відповідають європейським вимогам якості та безпеки. «Громадяни не матимуть гарантії, що ліки мають заявлений склад, правильно дозовані або не містять шкідливих речовин», – сказав він.
Голова Лікарської асоціації Камілла Ратчке (дан. Camilla Ratchke) також розкритикувала нові правила. Вона послалася на оцінку ВООЗ, згідно з якою до 10% ліків у світі можуть бути підробленими або небезпечними. «Таким чином, нові правила покладають на пацієнта неприйнятну відповідальність за оцінку достовірності, дозування та потреби в лікуванні», – зазначила вона.
У Данському агентстві з лікарських засобів пояснили, що скасування заборони пов’язане зі скороченням державних витрат. Міністерка охорони здоров’я захищає рішення і наголошує, що держава все одно не могла ефективно зупинити такі покупки. Влада рекомендує купувати ліки в Данії або в інтернет-аптеках з офіційним логотипом ЄС.
Контекст: Данія скасувала контроль за приватним імпортом ліків у межах загальної програми скорочення державного апарату, яка передбачає ліквідацію близько 1000 робочих місць у державному секторі.
Лікарня в Оденсе запровадила повторне використання ліків, щоб скоротити викиди CO₂
У всіх регіонах Данії запроваджують кліматично дружні заходи в лікарнях, щоб зменшити викиди CO₂ на 50% до 2035 року.
Серед таких заходів – відмова від одноразового паперу для палат у Регіональній лікарні Хорсенса, перехід регіону Зеландія на 100% зелену електроенергію та повторне використання невідкритих упаковок ліків для онкопацієнтів в Університетській лікарні Оденсе (дан. Odense Universitetshospital, OUH).
В OUH повторно видають невикористані упаковки таблетованих препаратів для онкопацієнтів, якщо вони залишилися невідкритими. Такі ліки пацієнти отримують у запломбованих пакетах із температурним логером, що дозволяє перевірити, чи зберігалися ці препарати за правильних умов. Про це розповіла керівниця секції лікарняної аптеки Фюну Міа Лолк Лунд (дан. Mia Lolk Lund).
За її словами, виробництво ліків має значний вуглецевий слід, тому повторне використання препаратів дозволяє зменшити загальні викиди. Проєкт підтримує керівниця та провідна лікарка відділення клінічної фармакології OUH Сісель Арнспанг Педерсен (дан. Sidsel Arnspang Pedersen), яка називає ініціативу кроком до «більш циркулярної та стійкої системи охорони здоров’я».
Понад 100 онкопацієнтів OUH погодилися отримувати ліки, які вже перебували у використанні в інших пацієнтів. За словами Сісель Арнспанг Педерсен, більшість відгуків є позитивними, зокрема і в соціальних мережах.
Проєкт із повторної видачі дорогих онкологічних препаратів потребував окремого погодження. За чинним законодавством ліки, які вже були видані пацієнту, мають знищуватися. Для реалізації ініціативи OUH отримала спеціальний дозвіл від Данського агентства з лікарських засобів.
Повторне використання ліків є лише одним із напрямів «озеленення» лікарень. За даними Danske Regioner, за останні роки всі регіони Данії працюють над скороченням викидів у сферах опалення та транспорту. За словами голови комітету з клімату та довкілля Danske Regioner Камілли Гове Лунд (дан. Camilla Hove Lund), у цих сферах викиди CO₂ скоротилися на 45% з 2022 року.
Контекст: Danske Regioner планує поширювати успішні кліматичні проєкти між регіонами. Після професійної та політичної оцінки окремі ініціативи можуть бути впроваджені на всіх данських лікарнях.
Посольство США в Копенгагені прибрало прапори данських ветеранів
Американське посольство в Копенгагені у вівторок зняло 44 данські прапори, встановлені ветеранами на вшанування данських військових, які загинули під час війни в Афганістані. Про це повідомляє TV2.
Прапори були розміщені у квіткових вазонах біля будівлі посольства. Сталося це як відповідь на інтерв’ю Дональда Трампа Fox News, в якому він вирішив розкритикувати солдатів НАТО, заявивши, що Сполучені Штати ніколи не потребували їх і що саме американські солдати їх вивели солдатів НАТО з передової в Афганістані.
Після їхнього демонтажу ситуація викликала критику в Данії та за її межами. У відповідь на інцидент данці почали приносити нові прапори, і вже за кілька годин перед посольством майоріли сотні Dannebrog.
В американському посольстві заявили, що не знали про мету акції. У письмовій відповіді TV2 дипломатичне представництво зазначило: «Якби керівництво посольства знало про мету цієї акції, ми б дали вказівку, щоб прапори залишалися стояти».
Голова парламенту Данії та колишній міністр оборони Сьорен Ґаде (дан. Søren Gade) заявив, що сприйняв інцидент як помилку. Він повідомив, що приймає пояснення посольства, однак вважає сам факт зняття прапорів неприйнятним. «Даннеброг з іменем загиблого солдата повинен залишатися там, де його розміщено», – сказав він у коментарі TV2.
На знак протесту проти цього індиденту в суботу 31 січня данські ветерани пройшли “мовчазним демонстраційним маршем” від Кастеллету в Копенгагені до американського посольства.
До берега Північної Ютландії прибило кита
Як повідомило в суботу 31 січня данське видання Kanal Frederikshavn, на півночі Ютландії в бухті Ålbæk помітили кита на відстані 30-40 метрів у воді.
Медіа повідомляє, що кит здається живим, тож над цим інцидентом вже працюють експерти. Як повідомило Nordjyske, в неділю вранці першого лютого кита глянула спеціальна команда, але журналістам результати огляду наразі були невідомі.
Кит має довжину від семи до восьми метрів, але прессі не було відомо до якого виду китів належить ця тварина. Місцева громада очікує понеділка, коли має бути повідомлено більше інформації.А поки що до кита вже приїжджають звичайні люди, щоб подивитися на велику тварину наживо.
Але про всяк випадок, якщо виявиться, що кит вже помер, місцева влада вже зконтактувала з Океанаріумом, університетом Копенгагена та деякими музеями на випадок, якщо вони захочуть провести розтин тварини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Біля Орхуса знайшли мертвого горбатого кита”
Уряд Данії планує депортувати більше іноземців
Уряд Данії представив нову реформу депортації, яка має розширити можливості для вислання іноземців, засуджених за тяжкі злочини. Про це повідомляє DR Nyheder з посиланням на презентацію реформи за участі прем’єр-міністерки Метте Фредеріксен (дан. Mette Frederiksen).
Згідно з пропозицією, з 1 травня стане можливим видворення іноземців, засуджених щонайменше до одного року безумовного ув’язнення за злочини на кшталт тяжкого насильства або зґвалтування. Уряд визнає, що ініціатива може суперечити чинній практиці Європейського суду з прав людини, і говорить про наявність юридичного ризику.
Метте Фредеріксен заявила, що уряд свідомо пропонує зміни вже зараз, сподіваючись, що Європейський суд з прав людини з часом змінить підхід до тлумачення конвенцій. Вона сказала: «Замість того, щоб чекати, поки суд змінить цю практику, ми зараз приймаємо законодавчі рішення з цього питання. Знаючи, що існує ризик».
В опозиції ініціативу сприйняли скептично. Лідер Данської народної партії Мортен Мессершмідт (дан. Morten Messerschmidt) заявив, що реформа навряд чи матиме реальний ефект. Він вважає, що без відмови від міжнародних конвенцій депортації залишатимуться обмеженими.
Юрист і професор конституційного права Копенгагенського університету Єнс Ело Рюттер (дан. Jens Elo Rytter) зазначив, що реформа може поставити данські суди в нову ситуацію. За його словами, вони ризикують ухвалювати рішення, які суперечать чинній практиці Європейського суду з прав людини.
Скептицизм висловили й у партії Radikale Venstre. Її лідер Мартін Лідегор (дан. Martin Lidegaard) наголосив, що порушення міжнародних правил може підірвати принципи правового порядку, на які Данія спирається в умовах міжнародної нестабільності.
Реформа також передбачає запровадження GPS-браслетів для іноземців у центрах видворення, збільшення фінансових стимулів для добровільного виїзду та відновлення роботи посольства Данії в Сирії. Уряд називає ініціативу необхідною, тоді як критики вказують на ризики для правової системи та міжнародної репутації країни.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Копенгаген: анонс подій на лютий” – матеріал Анни Куделі
“Чи варто змінювати ім’я, щоб знайти роботу в Данії – рекомендації від експертки Кей Мелліш” – матеріал Kay Xander Mellish
“Зимовий ритуал — сауна: як це виглядає в Данії” – матеріал Вікторії Максимова та Марини Бондаренко
“Орхус: афіша подій на січень” – матеріал Марини Хоменко
“Копенгаген: анонс подій на січень” – матеріал Анни Куделі
“Українці в Данії – 2025: аналіз дослідження Danmarks Statistik” – матеріал Ірини Бернштайн
Як відбувається щорічний фестиваль світла в Копенгагені. Текст Алла Шоріна за 2025 рік, але суть актуальна для фестивалю, який розпочався в Копенгагені зараз
