З 31 серпня по 6 вересня 2026 року в Данії приймали нові закони щодо українців та виявили помилки в поліції.
– В Данії набув чинності закон про обмеження надання прихистку українських чоловіків призовного віку (23–59 років)
– У Копенгагені пройшли 3 демонстрації, які закінчилися затриманням людей
– Вже наступного року Данія планує відправляти тих, кому відмовлено у прихистку, за межі ЄС
– Завод Cheminova закривається: у Лемвігу залишаться без роботи 400 працівників
– У Данії знайшли найбільший срібний скарб епохи вікінгів
– Данська розвідка заявила про плани росії організувати диверсії у Данії
– Поліція заявила про «серйозну помилку»: помилково видалили дані за 10 років з кримінального реєстру
– У Данії загострився конфлікт між фермерами та владою через новий закон про азот
Не забувайте залишати свої коментарі до новин у наших соцмережах, а також підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/slovo_dk
В Данії набув чинності закон про обмеження надання прихистку українських чоловіків призовного віку (23–59 років)
Данський парламент ухвалив новий закон про внесення змін до українського спецзакону.
Законодавча зміна стосується українських чоловіків віком від 23 до 59 років. Надалі дозвіл на проживання за Законом про тимчасове проживання осіб, переміщених з України (далі — український спецзакон) надаватиметься їм лише за умови, що вони зможуть документально підтвердити, що виконали свої військові обов’язки та звільнені від військової служби в Україні.
Законодавчі зміни стосуються:
- Усіх заяв на дозвіл на проживання за українським спецзаконом, поданих 25 червня 2026 року або пізніше.
- Дозволів на проживання, вже наданих за українським спецзаконом українським чоловікам віком 23–59 років, які подали заяву 25 червня 2026 року або пізніше та отримали дозвіл до набрання законом чинності 3 вересня 2026 року. Такі дозволи можуть бути відкликані, якщо це не суперечитиме міжнародним зобов’язанням Данії. Данська імміграційна служба зв’яжеться з особами, чиї дозволи можуть бути скасовані внаслідок змін у законодавстві. Перед ухваленням рішення кожній такій особі буде надано можливість висловити свою позицію та подати необхідні пояснення або додаткові документи.
- Українських чоловіків молодших за 23 роки. Надалі їм надаватиметься дозвіл на проживання лише до досягнення 23-річного віку. Після цього дозвіл не зможе бути продовжений, якщо особа не підтвердить документально, що виконала свої військові обов’язки та звільнена від військової служби в Україні.
Кого зміни не стосуються
Законодавчі зміни не впливають на осіб, які вже отримали дозвіл на проживання за українським спецзаконом і подали свою заяву до 25 червня 2026 року. Це також стосується випадків, коли такі особи надалі звертатимуться із заявою про продовження свого дозволу на проживання.
Фактично під час обговорення в L14, в першу чернетку якого українською Slovo публікували раніше, а також публікували коментарі данських організацій, було фінально внесено такі зміни:
Нові заявники
Починаючи з 25 червня 2026 року, Данія більше не надає посвідку на проживання за «українським законом» людям, які:
Ті, хто вже має дозвіл
Якщо людина подала заяву 25 червня 2026 року або пізніше, її посвідку не можна буде подовжувати після того моменту, коли вона почне підпадати під правила мобілізації в Україні.
Старі заяви захищені
Закон прямо говорить, що нові правила не застосовуються до заяв, поданих до 25 червня 2026 року.
Для таких людей продовжують діяти старі правила.
Кого це стосується на практиці
У поясненні парламенту зазначено, що йдеться про людей віком 23-60 років, які підпадають під українські правила мобілізації і не мають звільнення від військової служби.
Матеріал підготовлено Аллою Шоріною
У Копенгагені пройшли 3 демонстрації, які закінчилися затриманням людей
У Копенгагені в суботу 5 вересня в районі Østerbro пройшли 3 демонстрації, одна з яких була неузгоджена. В результаті затримали трьох людей. Про це повідомив віцеполіцейський інспектор поліції Копенгагена Сімон Гансен (дан. Simon Hansen) агентству Ritzau.
За його словами, один із затриманих кинув пляшку в поліцію, інший мав незаконну піротехніку. Третю людину затримали через зберігання наркотиків. Усіх трьох згодом звільнили.
Раніше цього дня учасники неузгодженої демонстрації перекрили вулицю Classensgade у районі Østerbro. Поліція кілька разів вимагала звільнити дорогу. Після того як демонстранти не виконали вимоги, правоохоронці силою відтіснили їх із проїжджої частини. Для цього поліцейські застосували кийки.
Водночас в цьому районі неподалік одна від одної проходили дві узгоджені демонстрації від ліворадикальної організації «Ініціатива проти расизму та дискримінації» (дан. Fællesinitiativet mod Racisme og Diskrimination) та праворадикальної організації «Данський народ» (дан. Det Danske Folk).
За словами Гансена, узгоджені демонстрації загалом пройшли без серйозних проблем. Близько 17:00 поліція повідомила, що всі акції завершилися.
Данське медіа B.T. повідомило, що учасники «Данського народу» кидали римські свічки [багатозарядний піротехнічний виріб, який стріляє зарядами, у вигляді снопа іскор – ред.] в бік контрдемонстрантів. Один з організаторів заявив через мегафон, що учасників акції видалятимуть з колони, якщо вони використовуватимуть петарди.
Також, за даними Berlingske, біля Кастеллету (дан. Kastellet) запускали феєрверки. Там демонстранти зібралися на хвилину мовчання на честь данських військових, які перебувають або перебували на службі за кордоном, – в цей день відмічався День прапора Данії.
Поліція не повідомляє, хто саме перекрив Классенсгаде. За словами Гансена, під час демонстрацій ніхто – ані поліцейські, ані учасники акцій – не постраждав.
Вже наступного року Данія планує відправляти тих, кому відмовлено у прихистку, за межі ЄС
Міністр імміграції та інтеграції Данії Мортен Бьодсков (дан. Morten Bødskov) заявив, що країна прагне до кінця 2027 року відправити шукачів притулку, яким відмовлено у прихистку, до центру за межами ЄС.
«Ми ближчі, ніж будь-коли раніше, до створення центру за межами ЄС. Ми перебуваємо на вирішальному етапі», – сказав міністр.
Данія працює над проєктом разом із Німеччиною, Нідерландами, Австрією та Грецією. Ці п’ять країн хочуть домогтися жорсткішої міграційної політики в ЄС.
Бьодсков заявив, що країни вже ведуть діалог із потенційними партнерами за межами ЄС, які могли б приймати відхилених шукачів притулку. Водночас міністр не назвав, про які саме країни йдеться.
У Данії розраховують, що впродовж найближчих років до такого центру з країни відправлять близько 100 людей. Станом на 31 липня 2026 року в Данії перебували 364 шукачі притулку, яким було відмовлено.
Плани уряду критикують опозиційні партії. Представник «Єдиного списку» з питань імміграції Педер Хвельплунд (дан. Peder Hvelplund) побоюється, що людей можуть відправляти до авторитарних держав, де не буде гарантій належного поводження.
У Данській народній партії також скептично оцінюють заяву уряду. Її представник з питань імміграції Міккель Бйорн (дан. Mikkel Bjørn) назвав плани черговою гучною заявою без достатньо конкретного змісту.
Проєкт пов’язаний із новою політикою ЄС щодо повернення людей, які не мають законних підстав залишатися в ЄС. Раніше цього року ЄС ухвалив реформу повернення, яка має спростити видворення таких людей за межі ЄС.
Завод Cheminova закривається: у Лемвігу залишаться без роботи 400 працівників
Хімічний завод FMC Rønland на Харборе-Танґе біля Лемвігу закриється на початку 2027 року. Разом із заводом регіон втратить близько 400 робочих місць.
Завод, відомий як Cheminova, десятиліттями був одним із найбільших приватних роботодавців у регіоні. Підприємство перенесли до Харборе-Танґе у 1953 році. Воно дало регіону стабільні робочі місця, зокрема для інженерів та інших висококваліфікованих працівників. Cheminova була одним із провідних виробників засобів проти комах у світі.
Водночас діяльність заводу спричинила масштабне забруднення. За даними регіону Центральна Ютландія, лише на території старого заводу та сховища залишається майже 150 тонн хімікатів – і ще більше може залишатися на території нинішнього підприємства.
Дослідження 2018 року показало, що люди, які жили в районі Тюборон-Гарборе близько 1970 року, до 2018-го мали приблизно на 20% більше випадків раку, ніж жителі двох інших районів Західної Ютландії. Дослідження не встановило причинного зв’язку між захворюваннями та відходами Cheminova.
Закриття заводу стане економічною втратою для Лемвігу. У муніципалітеті загалом працюють близько 9000 людей, тому приблизно кожен двадцятий працівник має шукати нове джерело доходу.
У Данії знайшли найбільший срібний скарб епохи вікінгів
У Данії виявили найбільший відомий срібний скарб епохи вікінгів. Його знайшов чоловік із регіону Ребілл, коли облаштовував нову терасу у своєму саду. Про знахідку повідомили Північноютландські музеї (дан. Nordjyske Museer).
Скарб містить понад 700 предметів і фрагментів загальною вагою 18,5 кілограма. Це майже втричі більше, ніж у попередньому найбільшому срібному скарбі вікінгів, знайденому в Данії.
Серед знахідок – 47 срібних монет і фрагментів монет. Частина походить з Англії X століття, але найбільше монет – це арабські дирхеми. За словами археолога та керівника відділу культурної спадщини музеїв Торбена Сараува (дан. Torben Sarauw), вони свідчать про торговельні зв’язки вікінгів із регіонами від Центральної Азії до Англії.
Більше половини скарбу становлять срібні злитки, близько 365 штук. Їхня вага визначала вартість, адже срібло використовували як платіжний засіб незалежно від форми: для розрахунків могли розрізати навіть срібні браслети.
У скарбі також знайшли молот Тора та срібні злитки із зображеннями хрестів і молотів Тора. За даними музею, це свідчить про період у X столітті, коли язичницькі вірування та християнство існували в Данії одночасно.
Археологи пов’язують цей період із правлінням Гаральда Синьозубого (дан. Harald Blåtand), який об’єднав Данію. Знахідка демонструє зміни в тогочасному суспільстві, зокрема у сфері торгівлі, релігії та королівської влади.
Данська розвідка заявила про плани росії організувати диверсії у Данії
Данська поліційна розвідка (дан. Politiets Efterretningstjeneste, PET) виявила конкретні плани російських спецслужб щодо диверсій у Данії. Серед потенційних цілей називають підприємства оборонної промисловості, пов’язані з військовою допомогою Україні. Про це заявив керівник контррозвідки PET Еміль Ґресгольм (дан. Emil Græsholm).
За його словами, йдеться не лише про потенційну загрозу в майбутньому, а про конкретну підготовку диверсійних операцій.
PET також повідомила, що російські спецслужби намагаються вербувати звичайних громадян Данії через соціальні мережі та інші онлайн-платформи. Їм можуть пропонувати, зокрема, фотографувати підприємства або об’єкти інфраструктури для підготовки майбутніх операцій.
«Це дуже серйозно, якщо звичайні данці допомагатимуть російським спецслужбам, хоч навмисно, хоч ненавмисно», – заявив Ґресгольм.
PET працює над цим питанням разом із Данською службою військової розвідки та Агентством цивільної безпеки. Поліцію по всій країні також регулярно інформують про актуальні загрози.
Колишній головний аналітик Данської військової розвідки Якоб Корсбо (дан. Jakob Kaarsbo) вважає, що публічна заява PET може бути сигналом для росії. За його словами, таким чином Данія може показувати, що знає про діяльність російських спецслужб і стежить за нею.
За оцінкою Корсбо, росії може бути складніше вербувати агентів у Данії, ніж у деяких інших країнах Європи. Потенційних виконавців, за його словами, можуть шукати як серед звичайних громадян, так і в кримінальному середовищі.
Поліція заявила про «серйозну помилку»: помилково видалили дані за 10 років з кримінального реєстру
Поліція Данії виявила серйозну помилку в Центральному кримінальному реєстрі (дан. Det Centrale Kriminalregister), через яку частину даних могли видалити раніше встановленого терміну. Про це повідомила Національна поліція Данії (дан. Rigspolitiet).
Йдеться про інформацію, яка може бути важливою для оформлення довідок про несудимість для роботи з дітьми та дозволів на зброю. Керівник Rigspolitiet Лассе Боє (дан. Lasse Boje) назвав помилку «дуже серйозною».
Поліція наразі з’ясовує масштаб і наслідки помилки та намагається відновити видалені рішення судів. За попередньою оцінкою, реєстр містить дані щонайменше за 10-річний період, починаючи з 2021 року. Помилково видалені записи стосуються рішень, ухвалених до 2011 року.
Через можливий вплив на інші процедури тимчасово призупинили видачу довідок про несудимість для роботи з дітьми та дозволів на зброю.
Міністр юстиції Ніколай Вамен (дан. Nicolai Wammen) доручив поліції якомога швидше з’ясувати, чи можна відновити видалені дані. Він також попросив підготувати звіт про масштаби, причини та наслідки помилки.
Точна причина збою наразі невідома. Rigspolitiet проводить перевірку, щоб встановити, у чому саме полягає помилка, коли вона виникла, скільки даних було видалено та які наслідки це може мати.
Окрім цього, у базі данських правоохоронців виявили системну помилку, через яку 32 366 відбитків пальців не мали необхідного кодування. Через помилку відбитки зі злочинів могли не зіставлятися з потенційними підозрюваними. Дані стосуються слідів, зібраних до 2024 року, тобто до запуску нинішнього реєстру.
Під час перевірки поліція знайшла збіги між людьми та 77 відбитками у 35 кримінальних справах. Серед них були справи про вбивства, тероризм, пограбування, наркотики, незаконну зброю та крадіжки.
У Данії загострився конфлікт між фермерами та владою через новий закон про азот
У Данії загострилася суперечка між фермерами та урядом через нові правила щодо забруднення води азотом.
Нові правила передбачають, що з 2027 року фермери отримуватимуть індивідуальні ліміти на викиди азоту. Якщо господарство забруднює водне середовище понад допустимий рівень, використання гною та добрив доведеться скоротити.
Фермерські організації вважають, що зміни впроваджують надто швидко. Вони також критикують те, що остаточні ліміти стануть відомі лише у вересні, хоча планування посівів на наступний рік вже триває.
Водночас наукові дослідження показують, що близько 69,6% азоту, який потрапляє з Данії у море, припадає на сільське господарство. Саме надлишок азоту є однією з причин кисневого голодування у фіордах і прибережних водах.
Точний вплив нових правил на окремі господарства поки невідомий. Розрахунки базуються на моделях, які оцінюють вимивання азоту з різних територій, тому певна похибка неминуча.
Попередні економічні оцінки свідчать, що нові вимоги можуть коштувати аграрному сектору 1–1,3 мільярда данських крон у перші роки. Влада вже передбачила 1,2 мільярда крон компенсацій для фермерів.
Конфлікт загострився після великої зустрічі фермерів в Оденсе. Учасники вимагали призупинити реалізацію домовленостей «зеленої тристоронньої угоди» та переглянути строки впровадження нових правил.
Огляд підготовлено Ivanenko Anna та за матеріалами Dr.dk, TV2, Ritzau, Fyens Stiftstidende та інших видань.
Новини за попередній тиждень ви можете прочитати за посиланням в дайджесті від Анни Іваненко.
Інші статті, які вас можуть зацікавити:
“Парламент Данії ухвалив закон L16: для частини українців може відкритися новий шлях до робочого дозволу” – матеріал Лідії Морозової
“День незалежності України – 2026 в Копенгагені” – фоторепортаж Ірини Тихої
“Стрічка Мебіуса та екологічні матеріали: як виглядає новий легендарний офіс Dymak HQ в Оденсе – фоторепортаж” – фоторепортаж Василя Федоренко
“Оденсе: 5 самих популярних туристичних локацій” – матеріал Ксенії Сопронюк
“Що таке fagforening та що варто знати про профспілки українцям у Данії” – матеріал Анни Іваненко
